Празник покровителя своєї парафії та храму, святого священномученика Йосафата в неділю 28 листопада відсвяткували віряни Круклянок та околиць. Був це в їхній парафії також день вшанування пам’яті жертв Голодомору, який жорстоко знищив населення України, зокрема східної її території, у 20-их, 30-их, та 40-их роках минулого століття.
Недільну, особливо торжественну для місцевих вірян, Божественну Літургію очолив Ольштинсько-Ґданський Владика УГКЦ Аркадій Троханоський, якого в порогах храму привітав о. парох Павло Старух ЧСВВ, натомість хлібом-сіллю на вишитому рушнику і привітним словом перед іконостасом, представники парафії.
Разом з Ольштинсько-Ґданським Єпархом за престолом храму св. Йосафата до літургії стали священники Венґожевського деканату нашої Єпархії з отцем деканом Григорієм Столицею.
Згадуючи у проповіді до вірян та запрошених гостей постать святого священномученика Йосафата, Владика зокрема наголосив на великому заангажуванні святого в ділі духового оновлювання мирян, але також і священників. Святий у своєму часі багато подорожував і проповідував, але багатьом його слова і ревність в молитві не були до вподоби. Єпископа Йосафата у Вітебську розлючена юрба народу вбила, а понівечене тіло вкинула в Західну Двіну. Святий Йосафат переживав у своєму житті різні обставини долі, але завжди був вірний своїй Церкві. Ми, сучасні, також знаходимося в різних обставинах, а це вимагає від нас постійної уваги в першу чергу у молитві, щоби не відійти від віри в Бога, коли сучасний світ пропонує нам різні розваги та втіхи.
– Нам зокрема потрібна єдність, – відзначив ольштинський єпарх – така же сама, за яку змагався у XVII ст. святий Йосафат…
Голодомор, це акт геноциду українського народу, організований керівництвом Радянського Союзу шляхом створення штучного масового голоду (1932-1933 рр.). Його жертв може бути і 10 млн (а в тому числі близько 3 млн дітей). Сьогодні цей масовий злочин можемо сміло назвати свідомим, терористичним актом політичної системи проти мирного населення. Голодомор знищив соціальні основи нації, традицію й духовну культуру та самобутність. Тодішні правлячі бажали перетворити людей в рабів, а наслідки трагедії з початків минулого століття Україна відчуває до сьогодні.
Присутні в храмі св. Йосафата Кунцевича в Круклянках Панахидою та запаленими свічками вшанували пам’ять усіх, хто помер від голодної смерті, а також і тих, кому не було дано народитися.
(бт)
