У день празника свого покровителя, в неділю 19 грудня, вірні Доброго Міста та околиць зібралися у своєму храмі, щоби взяти участь у святковій Божественні Літургії очоленій єпархом Ольштинсько-Ґданської Єпархії Аркадієм Трохановським.
Перед іконостасом добро-міського храму Владику та запрошених гостей привітали Ольштинський декан, парох о. Богдан Ситчик, діти та представники парафіян. У Божественній Літургії разом з Владикою Аркадієм та о. Богданом співслужив о. диякон Богдан П’єтночка. У Тайні Покаяння послужив о. Юліян Кравецький з Бартошиць.
Владика Аркадій Трохановський у проповіді відзначив наступне.: „Сьогоднішнє свято ставить перед нами запитання про розуміння чинення добра іншим. Воно однаково може мати вимір матеріальний як і духовий. Думаю, що не раз кожному з нас прийшло вирішати: допомогти другому або ні. Коли зустрічає нас хтось на вулиці і просить милостині, просить про гроші, тоді по-різному до нього цього ставляться. Одні пройдуть побіч такої людини, залишаючи її без допомоги, інші щось відповідять і підуть далі, а ще інші змилосердяться і щось пожертвують. Це таке наше людське розуміння щоденності чи бажання порятувати у скрутній ситуації іншу людину. Ті, що допомагають, хочуть вірити, що людина, яка потребує допомоги, добре це використає. Можливо, що дивимося з великою наївністю, що потребуючий не прогайнує дару. Чинимо це також тому, що так підказує нам наша християнська наука – бути добрим, допомагати другому, вчинити щось благодійного. Чинимо тому, що ми так виховані.
Нам самим краще, коли можемо вчинити добро іншим. Святий Миколай, не зважаючи на ніщо, йшов дорогою за Христом. Намагався все чинити з думкою про ближніх, виповнюючи слова Ісуса Христа: „Я був голодний і ви мене нагодували. Я був спраглий – і ви мене напоїли. Я був нагий – і ви мене одягли. Я був хворий – а ви мене навідали. Я був зажурений – а ви мне потішили” (Мт. 25,35-36). В такій простий спосіб вчив віри в Бога. Тому і сьогодні тішиться такою популярністю. Кожен з нас може бути тим знаряддям в Божих руках, знаряддям милосердя.
Від кількох років у Польщі організуємо акцію: „Свята без Тата.” Це благодійна акція, якою можна допомогти тим дітям, які втратили своїх батьків на Сході України в російсько-український війні. Чоловіки віддали своє життя захищаючи батьківщину. Залишили дітей, але хотіли їх берегти від зла. Віддали своє життя. Посилаємося над дітьми, яких не знаємо, але вони потребують нашої допомоги. Іншим добрим прикладом може послужити ініціатива „Різдвяна поміч дітям.” Купити одну свічку, так небагато, а даємо таку лепту і допомагаємо чужим дітям. Робимо це не чекаючи подяки. Це така безкорисна поміч. До цього заохочує нас Карітас нашої Єпархії.
Переживаймо час Різдвяного Посту, вміймо добре його використати, на молитву, щоби ми відчули переміну в нас самих, скористаймось зі сповіді, щоби наші серця були відкриті та щирі до інших.
Дорогі у Христі!
Святий Миколай вчить нас бути добрими. Життя св. Миколая є прикладом щирого і правдивого милосердя. Пам’ятаючи про матеріальний вимір, уміймо йти за тим, що духовне, бо плід духа це: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість. Вміймо такі постави будувати між нами всіма, а тоді добро святого Миколая завжди буде в нас і напевно будемо тоді святими Миколаями для самих себе”.
Після літургії, звичаєм кожного храмового свята, присутні у храмі заспівали «Многая літа» церковним ієрархам та усім прибулим на празник. Владика Аркадій подякував також пароху, о. Богданові, за запрошення та підготування свята. Після релігійної частини, не тільки до дітей, але й до всіх, хто був ввічливий, прийшов, очевидно, сам св. Миколай. Була також нагода, щоби підтримати волонтерів, які за підтримкою єпархіального Карітас підготували тістечка (пряники) та звернулися з проханням про пожертви з призначенням на Карітас нашої Єпархії. Другою частиною храмового свята був спільний обід та застольна бесіда.
(ред. ВАТ)
