Мирон Шеґда народився 6 грудня 1911 р. (пом. 30 грудня 1997 р. у Варшаві) в Лежайську Ланцутського повіту, в сім’ї Миколи та Марії. Закінчив Перемиську духовну семінарію, натомість ієрейські свячення отримав в соборі св. Івана Хрестителя з рук Владики Йосафата Коциловського.
Отець Мирон Шеґда душпастирську працю розпочав як сотрудник у Лежайську, а потім працював у: Хирові (Добромильський деканат); Криниці, де виконував обов’язки Канцлера ААЛ (Апостольська Адміністрація Лемківщини), с. Сурохові (Ярославський деканат). Восени 1945 р. і навесні 1946 р., під час виселювання українців до УРСР, переховувався. Відтак до 1947 р. перебував у домі Сестер св. Йосифа в Сурохові. У 1947 р. призначений завідателем парафії Брест (Грибівський деканат), але переслідуваний з боку польської безпеки змушений був виїхати із села – ще до виселення лемків в рамках акції «Вісла». Кілька місяців перебував у Вжесні Познанського воєвідства.
Восени 1947 р. о. М. Шеґда переїхав у Варшаву, де був капеланом у римо-католицьких Сестер Шариток. У 1951-1955 рр. навчався на юридичному факультеті Варшавського Університету. 1955 р. захистив докторат і до 1982 р. працював викладачем у варшавській Академії Католицької Теології. У 1966-1971 рр. виконував функцію головного бібліотекара Академії. В 1958 р. був капеланом у римо-католицьких Сестер Домініканок у Зельонці біля Варшави.
Помер о. М. Шеґда у Варшаві й 16 січня 1998 р. похований у василіанській гробниці на цвинтарі в дільниці Брудно.
