У першу неділю Великого Посту, 13 березня, ординарій Ольштинсько-Ґданської Єпархії Владика Аркадій Трохановський відслужив Божественну Літургію в ольштинському соборі у сослужінні місцевого пароха о. Івана Галушки та о. диякона Богдана П’єтночки.
У цьому році увійшли ми в час Великого Посту зовсім по-іншому, не так, як це бувало в минулому. Ніхто не сподівався, що будемо починати його в воєнних реаліях. У нашому соборі цієї неділі було дуже багато нових людей. Це біженці, які вже доїхали до Ольштина.
Першими словами проповіді Владика Аркадій привітав саме наших сестер та братів з України. Зокрема відзначив: «Упродовж першого тижня Великого Посту в наших молитвах, псалмах, ми багато почули про навернення, про чування у молитві, про віднайдення Божої мудрості, про відвернення від поганих нахилів, про відвернення від наших гріхів. Великий Піст пригадує нам про терпіння і смерть Ісуса Христа. Читаємо і чуємо про Його розп’яття. Сьогодні якраз розп’яття досвідчує Україна.
Нашого Спасителя розп’яли, хоча не знайшли у Ньому жодної провини. Розп’яли, тому що був невигідний, тому що говорив правду. Подібно і з Україною. Народ відважився говорити про справедливість, про чесність, про гідність, про право до щастя. Народ мав бажання визволитися з пекла гріха корупції й фальшивої ідеології. Сталося по-іншому, з дня на день у людей завалився світ, завалилася віра в добро людини. Утікають і питають себе: Чому таке діється? Чи у такій атмосфері будемо переживати у цьому році час Великого Посту?
Цей час маємо, як вчить нас Церква, пережити завдяки молитві, постові та милостині. Це має нам допомогти досвідчити внутрішнього преображення. Кожен християнин повинен стати у правді, поставити одне просте запитання, кожен особисто: Чи я є іконою Ісуса Христа? Особливо у цьому складному часі. Читав я спогад одного із наших священників й запам’ятав такі слова: Ісус Христос є одинокою дорогою, на якій можу досвідчити щастя. Сьогодні тут я додав би ще: Досвідчити правди, миру та зрозуміння, що гріх веде до зла. Для цього отця щастя означало повністю віддати себе службі своїм вірним. Це постійно актуальні слова. Сьогодні ми цього досвідчуємо. Бути в службі для ближнього.
Дорогі у Христі!
Папа Франциск нагадує, що людина ніколи не зістаріється, якщо буде постійно розвиватися, якщо буде жити духом Ісуса Христа. Як це зрозуміти? Великий Піст запрошує нас, щоби ми станули у правді, відкинули гріх, відкинули брехню, гординю, ненависть. Щоби ми не були невільника гріха. Маленький гріх занедбання у кожного, а особливо великих цього світу, спричинив великий гріх – злочин, смерть невинних людей.
Легко сказати, це задля власних матеріальних користей, це далеко від нас, це не торкається нас. Легко було прийняти фальшивий аргумент про український народ і вірити, що такого народу немає. Війна в Україні показує, як люди, що продали себе, вибрали гріх брехні та використали другу людину задля власного добра, сьогодні неспроможні підіймати мудрі та відважні рішення. Вони корумповані й здеморалізовані. Чи люди, які називають себе християнами, можуть так закривати очі на гріх? Видно так було легше. У їхньому розумінні, краще як потерпить один народ, а не всі народи Європи. Сьогодні і вони також відповідають за зло. Чи будуть відповідати перед судом? Поховалися зі страху, бо відповідають за смерть невинних дітей, людей, за велике число біженців, за гуманітарну кризу.
Дорогі у Христі!
В Євангелії від Івана почули ми дуже важливі слова: Ісус Христос так каже про Натанаїла: „Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства.” Чому ці слова так важливі? Ісус Христос похвалив його за його простоту, щирість і відкритість. Цими словами Господь закликає нас показувати себе. Бути людьми віри, бути людьми, які не погоджуються на зло і гріх. Справжній ізраїльтянин, це той хто стає у правді. На сьогодні, це найважливіше для нас. Працювати над тим, щоби ставати в правді.
Події у світі показують, як сьогодні не можна жити в брехні, як не можна мовчати на дію гріха. Людині потрібен Бог і потрібна Церква. Сьогодні треба надалі молитися за Україну, яку розпинають на наших очах. Але також треба вірити, що так як воскрес Ісус Христос, як Він нас вчить, воскресне і Україна. Сьогодні, щоправда, несе вона велику жертву, але, думаю, що все-таки вже перемогла. Показала цілому світу, що не боїться, що відстоює свої права. Інші, великі цього світу, злякалися, але не українська армія. Вони сьогодні і на віки залишаться героями.
Увійшли ми в час Великого Посту. Нехай ця наука допоможе нам ставатися кожного дня іконою Ісуса Христа. Великий Піст вчить нас ставати в покорі, щоби ми вчилися чесно жити. Сьогодні хочу подякувати усім нашим волонтерам, які так ревно працюють, присвячують свій час людям, яких навіть і не знають. Це велика справа і справді християнська поведінка.
Дякую кожному хто працює для одної мети. Різними способами. Одночасно прошу про підтримку для тих, хто помагає від першого дня. Нам потрібно ще більше волонтерів. Дякую усім, хто працює в парафіяльному залі, зранку аж до пізнього вечора, водіям, що в дорозі на кордон чи в Україну. Дякую усім, хто триває на молитві, як просив Блаженніший Святослав. Усім за матеріальні пожертви. Нехай наше християнське служіння буде виявом того, що сказав Ісус Христос: Що ви зробили одному з моїх братів найменших, Ви мені зробили! «Боже рятуй Україну, рятуй дітей України. Нехай Бог благословить Україну»!
На завершення літургії, перед благословенням, тому що це Неділя Правослв’я, почитання ікон, було ще посвячено ікону Покрови Пресвятої Богородиці, яку подарував Владика Аркадій для ольштинської парафії до собору. Посвячено також хрести та вервиці, які поїдуть в Україну. Потім присутні у храмі прочитали молитву за мир в Україні та припинення війни. На закінчення хор ольштинського собору заспівав релігійний гімн: Боже Великий єдиний…
(редакція: cerkiew.eu)