21 marca 1942 r. w Czerniowcach (Ukraina) zmarła Olha Kobylanśka, ukraińska pisarka, aktywna działaczka społeczna, publicystka i tłumaczka. Była jedną z założycielek i przewodniczącą Towarzystwa Ruskich Kobiet na Bukowinie. Lata jej najpłodniejszej twórczości przypadły na czas, kiedy Bukowina znalazła się w granicach Rumunii zaznając prześladowań, jakie skierowano przeciwko językowi i kulturze ukraińskiej.
Ольга Кобилянська
21 березня 1942 р. (вісімдесят літ тому) – у Чернівцях померла Ольга Кобилянська, письменниця, громадська діячка. Співзасновниця і голова «Кружка українських дівчат». У 1920-1930-х творила в особливо важких умовах дискримінації та переслідувань української мови з боку румунської адміністрації Буковини.
Ольга народилася 27 листопада 1863 р. у м. Гура-Гумора в Південній Буковині (сьогодні – Румунія). У 1873-1877 рр. навчалася у початковій німецькій школі (отже, німецьку мову знала непогано). Далі займалася самоосвітою.
Після 1891 р. родина Кобилянських переїхала на постійне проживання до Чернівців. Ольга брала активну участь у жіночом русі, 1894 року стала однією з організаторок Товариства руських жінок на Буковині. Важливою подією в її житті було знайомство із Софією Окуневською, однією з найосвіченіших жінок тодішньої Галичини. Саме вона переконала письменницю писати українською мовою і познайомила її з письменницею Наталею Кобринською.
Захопившися феміністичними ідеями, О. Кобилянська вперше в українській літературі стала порушувати тему емансипації жінки.
1899 року письменниця Ольга Кобилянська побувала на Наддніпрянській Україні. Познайомилася з родинами Косачів, Лисенків і Старицьких. Після І світової війни та румунської окупації Північної Буковини, письменниці довелося жити в тяжких умовах, зазнаючи переслідувань з боку румунської влади.
З 1927 р. в Україні було розпочато видання дев’ятитомного зібрання творів О. Кобилянської. Того ж року письменниця отримала від уряду УРСР пенсію, завдяки чому могла придбати у Чернівцях власний будинок, у якому вона проживала до останніх років свого життя. Померла 21 березня 1942 р. в Чернівцях.
Головні твори письменниці: Людина (1886), Царівна (1896), Земля (1901), Ніоба (1905), В неділю рано зілля копала (1908), Через кладку (1911), За ситуаціями (1913), Апостол черні (1926).
* * *
Про повість «Земля» авторці писав Михайло Коцюбинський: «Я просто зачарований Вашою повістю, і природа, і люди, і психологія їх — все це робить сильне враження».
(бт)
[Світлини – Чернівці, 2013 р.]
