У другу неділю Великого Посту, 20 березня, ординарій Ольштинсько-Ґданської Єпархії Владика Аркадій Трохановський відслужив Божественну Літургію в греко-католицький церкві св. Михаїла в П’єнєнжні у сослужінні місцевого пароха о. Артура Маслея та о. диякона Богдана П’єтночки, а також двох римо-католицьких священників з чоловічого чину Воплоченого Божого Слова (Вербістів): о. Яна Боцяна та о. Францішка.
У цей дуже складний для України час, кожен українець хоче допомогти, щоби Україна перемогла. Ми помагаємо різними способами. Поміччю є також щира молитва за мир та припинення кровопролиття.
У проповіді Владика Аркадій пригадав слова з Листу до євреїв: «Зважаймо один на одного, заохочуючи до любові й до діл добрих» (Євр. 10, 24). Великий Піст дає нам нагоду замислитися над серцем християнського життя – любов’ю. Адже це справді сприятливий час, щоби через Слово Боже і Святі Тайни ми відновили свій шлях віри, заодно особистий, як і спільнотний. Це шлях позначений молитвою, милостинею, тишею і постом. Це час очікування пасхальної радості.
Великий Піст запрошує нас, щоби ми станули у правді, відкинули гріх, відкинули брехню, гординю, ненависть. Щоби ми не були невільниками гріха. У дальшій частині проповіді Владика Аркадій пригадав оповідання про розслабленого і про його приятелів: „І от прийшли до нього несучи розслабленого; несли його четверо. А що із-за народу не могли принести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, і через отвір спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. Ісус, уздрівши їхню віру, каже до розслабленого: – Сину, відпускаються тобі твої гріхи.”
Владика поставив запитання: Ким сьогодні є цей віруючий? Ми повинні мати свідомість, що це особа вразлива на нещастя. Людина, яка похиляється над мамою з дитиною, тому що її чоловік відстоює незалежність України. Це людина, яка вміє зрозуміти плач дитини, яка залякана від удару бомб. Це кожний волонтер, який вислухає того, чого досвідчили люди, які змушені були залишити рідну землю й свої домівки. Це ті, які ризикуючи своїм життям, йдуть допомагати, лікарі чи медичний персонал. Це кожен, хто не мовчить на брехню, хто не байдужий на зло. Кожен український воїн, який захищає українську землю. Але віруючою не є людина, яка ставить себе на місці Господа Бога, яка байдуже ставиться до свого Сотворителя. Такий спосіб думання веде до цього, що людина не хоче бачити Бога, нещиро використовує Його, фальшує слова Святого Письма, підписується під тим, щоби поширювати зло. Так не повинно бути. Нам потрібно молитви за мир у світі, потрібно почитання Господа Бога, щоби не мати спокуси ставити себе на Його місці.
Святий Августин казав: «Коли Бог на першому місці, тоді все інше буде на своїх місцях». Коли Його немає на першому місці, то щось інше неминуче займе це місце. Людині потрібна віра в Бога та переконання, що у Нього все можливе. Сьогодні і нам потрібно віри в перемогу добра над злом. Те, чого досвідчуємо, все зло, що походить від сатани. Оце незрозуміле бажання культури смерті, перемогти над культурою життя. Сьогодні Бог просить нас, щоби ми кожного пораненого не тільки тілом, але і на душі привели до Бога, який є тим що захищає людину, який вчить, що в такий складний час потрібно зробити все, щоби світ будувати на правді, а не на брехні. Держава, яка роками живе в полоні брехні, яка ще й удосконалює себе в брехні, може довести тільки до одного. До війни. Сьогодні ми цього свідками. А життя не можна будувати на брехні.
Закінчуючи проповідь, Владика Аркадій подякував усім вірним парафії в П’єнєнжні за поміч Україні, за волонтерську працю, за матеріяльні пожертви.
Після літургії перед копією ікони Богородиці Милосердя Двері Владика Аркадій, у присутності священників та вірян прочитав молитву за мир в Україні та припинення війни, а хор заспівав релігійний гимн: Боже Великий єдиний… Усім прибулим на спільну молитву подякував парох о. Артур Маслей. Слово взяв також віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєвідства, пан Мирон Сич.
Після релігійної частини, у храмі відбулася шеченківська академія підготована вчителькою української мови, п. Катериною Смик та молоддю з П’єнєнжна.
(редакція: cerkiew.eu)
