У третю неділю Великого Посту (27 березня) ординарій Ольштинсько-Гданської єпархії Владика Аркадій Трохановський відслужив в ольштинському соборі Божественну Літургію. З Владикою співслужили: о. Станіслав Тарапацький та о. диякон Богдан П’єтночка, а у Тайні Покаяння служив місцевий парох, о. Іван Галушка.
У проповіді Владика Аркадій, між іншими, відзначив: «Війна в Україні впливає на досвід цьогорічного Великого Посту. Але не може бути інакше, тому що найважливіше сьогодні, це досягнення миру, зупинення війни. Цій меті ми підпорядковуємо все. Чому однак Церква ставить перед нами цей етап? Це час, коли ми повинні пробудити свою совість, піти до сповіді, шукати способу для свого навернення. Людська слабкість робить нас нездатними дивитися і дотримувати того, що божественне. Нам також потрібне Боже Світло, щоби змусити нас бачити дійсність по-іншому. Божа Сила приваблює нас, будить, запалює бажання і силу молитися.
І ми справді молимося. У церквах, домах, в дорозі. Шукаємо помочі і не уявляю собі, щоби був хтось, хто в простих словах не просив би Бога про поміч. Не просив про мир.
Далі, гадаю, дивимося всередину самих себе, в нашу совість. Жертвуємо себе, тобто постимо. А якщо цього не чинимо, тоді подумаймо, що і в такий спосіб ми можемо духовно допомогти тим, хто цього потребує.
Нарешті, присвячуємо себе іншим, тобто чинимо милостиню. Милостиня, це не тільки пожертвування матеріяльних дібр, але попробуймо жертвувати себе, свій час. Ситуація примусила нас, щоби відповісти самим собою й особисто на все, чого ми досвідчуємо. Але, можливо, появиться також знеохочення, незрозуміння. Тоді, у такий момент, з допомогою приходить нам хрест Ісуса Христа.
Сьогодні маємо ІІІ неділю Великого Посту. Це Хрестопоклінна Неділя. Хрест, це виклик, тому що показує жертву. Хрест ставимо на тетраподі, посередині храму. Для декого хрест буде дрібничкою, але для нас це визволення. Звичайно, можемо і запитати: чи хтось хоче страждати? Ні! Ніхто цього не хоче. Але хрест говорить нам про Божу любов, тому що він говорить нам, що людина має будувати життя на основі Божої науки. Це світ правдивих вартостей.
Різні міжнародні та державні структури можуть не оправдувати покладених на них надій. Вони можуть працювати помиляючися, дбаючи фальшиво про мир, або фальшиво показувати турботу про людину й про державу. На жаль, у важкі моменти вони дізнають невдач, зраджують. Це свідчить про слабкість цього світу. Вони дійсно слабкі. Не мають чого запропонувати, тому що вони також зраджують цінності, про які так голосно говорять. Вони повчають інших, але живуть у брехні. Сьогодні потреба не пафосу, але реальних дій. Потреба чистих намірень. Хрест, з яким ототожнюємо також терпіння, несе сьогодні Україна, кожен воїн, заплакана, перелакана дитина, кожна жінка, яка думає про дитину, про свого чоловіка, брата, сина, які на передовій. Люди похилого віку, що не мають де втікати, поранені, так на душі, як і на тілі. В їхніх обличчях ми знаходимо Ісуса з Хреста, який віддав себе за нас всіх.
Євангеліє від Марка з сьогоднішньої неділі нагадує: „Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та євангелія, той її спасе”. Це слова Ісуса Христа. Це наш шлях до спасіння, до вічного життя. В ім`я Ісуса Христа може діятися багато добра. Шануймо цей Хрест Господній. Нехай хрест буде знаком великого добра, тому що це знак великої Божої Сили та Божої Мудрості. Сьогодні віддаймо в руки Ісуса Христа всі наші важкі справи.Світ потребує вчення Ісуса Христа, Його людяності. Христос є порятунком для людства, що без вартостей. У Ньому ми стаємо вільними людьми. Вміймо нести наші щоденні хрести, хоча у серці може бути і біль.
Тому сьогодні ми віддаємо великий поклін Хресту, щоби спільно з ним воскреснути коли будемо святкувати Воскресіння Христове. Силою Ісуса Христа є перемога. Повна перемога добра над злом, перемога життя над смертю.
(redakcja: cerkiew.eu)
