У Світлий Понеділок, 25 квітня греко-католицьку парафію в Бартошицях відвідав Ольштинсько-Ґданський Владика Кир Аркадій Трохановський, щоби спільно з вірянами відсвяткувати другий день Великодніх Свят, а також щоби освятити пам’ятник бл. п. о. Івана Булата, який спочиває на місцевому цвинтарі.  

У Божественній Літургії, відправленій у храмі св. Андрія Апостола, перед жертовником разом з Владикою Аркадєм стали:  парох, о. Юліян Кравецький, о. Богдан Костецький, священник з Кримського Екзархату та о. диякон Богдан П’єтночка. На літургії були присутні Сестри Служебниці та чимало місцевих вірних і біженців з України. Владику Аркадія привітав о. Юліян та від імені спільноти пані Дарія Якимець.

Звертаючися до спільноти Владика Аркадій віднісся до світлого празника Воскресіння Ісуса Христа. Відзначив зокрема, що в українському народі незалежно від того, що мали ми багато сумних історичних та трагічних подій, завжди був присутній Дух Воскреслого Ісуса Христа, вказуючи, що нам постійно треба жити Духом і оновлювати своє життя з Господом Богом.

Владика пригадав також особу о. Івана Булата.  «Після літургії перейдемо на цвинтар, де посвятимо відновлений пам’ятник бл. пам’яті о. Івана Булата, який належав до покоління, яке мужньо протистояло тоталітарній системі, все-таки надалі служило своїм вірним: вони організували душпастирство, хрестили дітей, сповідали та вінчали подружжя. Так посеред смертельної небезпеки в житті нашої Церкви і нашого народу, діяв Дух Воскреслого Христа. Це було покоління, яке в першій черзі змушене було нести наслідки акції Вісла. Але саме вони і подібні отцеві зберігали греко-католицьку ідентичність через щоденну молитву, читання Катехизму та Святого Письма. Не боялися і присвячували свій час релігійному вихованню наших родин, допомагаючи їм залишитися вірними своїй Церкві, традиції та духовності. Пам’ятаймо про всіх отців, які невтомно трудилися, щоби народ вистояв у вірі та національній свідомості. Завдяки їх служінню ми сьогодні можемо продовжувати це діло. Говорю про те тому, що стоїмо нарпередодні відзначення 75 роковин акції «Вісла». Цієї ж, що мала довести до остаточного розв’язання українського питання у Польщі. До своїх громадян держава поставилася як до людей другої категорії. Людей вирішено знищити як духовно, так і морально. В короткому часі не мало бути жодного українця, української мови, української Церкви.

Чи це не нагадує нам чогось, чого ми є нині свідками? Також і сьогодні росіяни хочуть стерти з карт історії назву Україна. Історія, на жаль, повторюється. Тепер ще краще розуміємо хто стояв за тим, щоби знищити український народ.

Акція „Вісла” мала за завдання асимілювати людей, але сьогодні, 75 років від виселення, можемо сказати, що людей не перемогли. Можна спалити церкву як будинок, допустися великого злочину і не бути покараним, але не можна знищити духа свідомості, любові до свого.

За цей час, ми, як національна меншина, як Церква, можемо бути гордими з праці, яку виконало покоління  виселених людей. Якщо не було б оцих перших, свідомих, відважних провідників, тоді і нас мабуть також не було б тут сьогодні. Нині слово українець має свою вартість. Ніхто не має права його принижувати, має бути в пошані, але і ми вміймо показати вартість цього слова. Вміймо надалі бути вірними своїй національності, Церкві, мові, традиції. Нехай віра в Бога допоможе нам набрати сил, щоб подолати всі труднощі».

На завершення проповіді Владика Аркадій привітав усіх зі святом, просив також передати вітання усім, кого немає у храмі.  Після Божественної Літургії відбулося традиційне відспівання многолітств. Владкиа Аркадій подякував також усім, а в особливий спосіб о. пароху Юліянові Кравецькому за запрошення та відновлення пам’ятника бл. п. о. Івана Булата.

Після молитов у храмі вірні перейшли на цвинтар, де за нашим звичаєм відбулися молитви за покійних. Моління почалися від гробниці бл. п. о. Івана Булата. Воскресну Панахиду очолив Владика Аркадій після якої подякував о. Юліянові за ініцятиву відновлення пам’ятника, який потерпів унаслідок урагану, та усім хто йому допомагав. Відзначив, якою важливою є пам’ять за тих усіх, хто дбав за свій народ і був свідком віри, хто поширював духа воскреслого Христа в народі.

(ред. www.cerkiew.eu)

foto: BartSat