28 червня Україна відзнає День Конституції, головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.
Коротка історія свята
Саме 28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію незалежної України. Тодішнім спікером парламенту був Олександр Мороз. Він побоювався, що не зможе зібрати достатню кількість депутатів, а тому наголосив – робота над документом триватиме, поки його не ухваять. Відбулося 24-годинне безперервне засідання, на якому проголосували та ввели в дію Конституцію України. Тоді за її ухвалення проголосував 321 депутат (потрібно було набрати щонайменше 300 голосів).
Україна з усіх країн колишнього СРСР ухвалила нову Конституцію найпізніше – аж на п’ятому році незалежності. До цього використовувалася стара Конституція УРСР. Від 1991 року було запропоновано цілих 15 проєктів цього важливого документа, а активна робота над ним зайняла три місяці. Міжнародним товариством була схвалена Конституція України, адже її тоді назвали однією з найдемократичніших у світі.
(TCH)
* * *
Конституція України постала не на порожньому місці. Біля її витоків — “Руська правда”, “Литовські статути”, акти періоду Гетьманщини (“Березневі статті” тощо) — правові акти конституційного характеру, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. У період Української революції 1917–1921 років конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого Універсалу Центральної Ради. 29 квітня 1918 року Мала Рада схвалила “Статут про державний устрій, права і вольності УНР”. Згідно з яким УНР проголошувалася суверенною державою, “самостійною і ні від кого незалежною”.
(Український Інститут Національної Пам’яті)
