Хшаново, у 75-ту річницю депортаційної акції «Вісла», 2 липня знов стало змістовним символом для українців, греко-католиків (зрештою, не тільки їх) Вармії та Мазур 2022 року.
Сімдесят п’ять років тому, в неділю 6 липня 1947 р. тут, у провізорній каплиці, нашвидкоруч оформленій у шкільному класі давньої школи, отець Мирослав Ріпецький, як про це сам згадує у своїх записках, відчитав Службу Божу (першу греко-католицьку Божественну Літургію в північних землях повоєнної Польщі).
2 липня 2022 р. на майдані (городі), перед будинком, в якому був поселений отець митрат, зібралися колись переселені та їхні нащадки разом з воєнними біженцями з України, щоби спільно помолитися перед каплицею, перед якою була поставлена ікона Матері Божої Неустанної Помочі. Богослужіння очолив Ольштинсько-Ґданський Єпарх Аркадій Трохановський. Разом з ним перед жертовником став давній сотрудник отця Ріпецького, Владика Петро Крик (сьогодні владика-емерит). Владики молилися в наміренні всього українського народу та призупинення ворожих воєнних дій і щасливі повернення до своїх домівок.
Владика Аркадій Трохановський зокрема щиро й палкими словами привітав на літургії співсестер і співбратів з України, яких до цього місця запросили парафіяльні спільноти, в яких на сьогодні мають вони тимчасовий прихисток та дружню допомогу.
У проповіді, зважаючи на особливий зарактер празника, Владика звернув увагу вірян на наступні теми:
- відзначення 75-тих роковин велелюдних прощ до Хшанова;
- 75-ті роковини акції «Вісла», яка визначила долю українцям Закерзоння;
- молитви за справедливй мир для України й припинення війни;
- свято ікони Матері Божої Неустанної Помочі (перша неділя липня);
- 75-ті роковини існування і відданої праці для усіх нас Згромадження Сестер Служебниць в Польщі.
«Війна в Україні показує всім нам, що на першому місці треба ставити Господа Бога. Там, де немає такого ставлення, появляється зло, гріх і злочин. Тепер маємо час випробування – несення гуманітарної допомоги нашим співбратам з України та самій Україні, але також і зрозуміння, що на даний момент треба собі чогось відмовити, ось хоча би і не конечних матеріяльних благ. Проте, це не тільки гуманітарна допомога, але й свідчення про віру в Бога, наша молитва, віра в Покров Пресвятої Богородиці над людством, яке сьогодні потребує потішення, надії, віри та любові. Цього ж самого людства, яке потребує Божої Матері, що покаже дорогу, як віднайти мир, як віднайти правду, що покаже, як справді любити, щоби не було ненависті у світі» – відзначив Владика Трохановський.
Доповненням празника стало освячення празничної води й процесійної ікони Богородиці Неустанної Помочі. З цією ж іконою ще відбулася процесія майданом, де роками молилися тисячі наших вірян силою злющої долі оселених на землі, звідки раніше також змушені були втікати їх корінні мешканці.
Особливим знаком часу цього року стала проща до Хшанова вірян греко-католицької парафії Святої Трійці з Білостока числом майже тридцяти осіб. Прочани (майже всі – громадяни України), несучи синьо-жовті прапори, прибули до нашого паломничого осередка очолені своїм парохом о. Андрієм Залевським SVD.
Про парафію у Хшанові, її успішний розвиток і діяльність дбає о. Григорій Столиця, Венґожевський декан.
Після празничних дій та від’їздом до домів, прочани зустрілися ще на спільній трапезі і мали нагоду порозмовляти з собою, своїми знайомими, приятелями, а також обома присутніми єпископами нашої УГКЦ.
(бт)
