Вівторок 12 липня – празника Верховних Апостолів св. Петра і Павла – на Синоді Єпископів УГКЦ був днем перерви від синодальних засідань. Проте, це не означає, що нічого не було заплановано. Був це день духовної віднови, який  вів архиєпископ-емерит, Владика Ігор Ісіченко з Харкова. Проповідник запропонував тему: „Соборність та синодальність”.

Ранком наші єпископи зібралися на Божественній Літургії, яку очолив Тернопільсько-Зборівський Митрополит Архиєпископ Василій Семенюк.

У своїй першій науці цього дня Владика Ігор нав’язав до Євангелія від св. Матея (Мт. 16,13-19), до слів Ісуса Христа про ключі, що дають владу зачиняти та відчиняти. Сучасний світ також пропонує людині різні ключі, якими хочемо відкрити різні блага. Владика Ігор згадав постать українського філософа Григорія Сковороди, який пригадував, щоби шукати усього, що веде до Бога. Можна постійно мандрувати і нібито бути в дорозі до Бога, але одночасно можна занедбати, запустити храм, яким є людина. Такий ключ повинна подавати Церква кожному, хто приходить до храму. Більше того, Церква повинна бути присутня в суспільному та медійному просторах. Не може мовчати, а повинна якомога більше говорити, тому що має найкращі ключі, якими відчиняє кожній людині Царство Небесне.

Продовжуючи свої науки, Владика Ігор зосередився на двох подіях з життя апостола Павла. Перша, це чудо в дорозі у Дамаск. Савло, самовпевнений, чує голос, падає з коня та ще й в дорожній порох. У поставі Савла, який встав, ми можемо віднайти ось такі слова для себе: „Встань, а тоді скажуть тобі, що маєш робити”. Савло встав, пішов у Дамаск та прийняв ім’я Павло. З того часу почав проповідувати Ісуса Христа. У другій науці Владика Ігор звернув увагу на наверненого уже Павла та його проповідування. Павло навчає в Дамаску і відразу виступає супроти тих, хто дарує жертви різним богам. Для київського християнства загрозою є московське православ’я. Потрібно викорінити з УГКЦ все, що прийшло від московського православ’я. Треба нарешті поставити собі запитання: Чи ми готові справді свідчити про добро Церкви, як рибалки Христосові? Як ми сьогодні проповідуємо і чи ми готові протистояти поганським звичаям наших, так би мовити, християн?

У своїй третій науці Владика Ігор розповів про атенський ареопаг. Це було місце, де апостол Павло розмовляв з різними людьми. Сьогодні таким ареопагом стає УГКЦ. Чимало ЗМІ, які відсторонили її, сьогодні цікавляться нашою Церквою, яка займає чітке і ясне становище супроти російської аґресії. Ми сьогодні покликані свідчити, тому що за нами стоїть понадчасовість, тому що забезпечує це сам Господь Бог.

День духовної віднови закінчила вечірня молитва.

редакція: cerkiew.eu

фото: ВАТ

Categories: Z życia UKGK