- Згідно з «Повістю минулих літ», в 6496 році від сотворіння світу, тобто в 988 році, до Києва прибуло посольство Константинопольського патріярха Миколи II Хрисоверга, за участі якого відбулося масове хрещення містян у водах Почайни. Цю подію Україна відзначає 28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Київського Володимира Святославича, як День прийняття Руссю християнства як державної релігії — День Хрещення Русі-України.
- 25 липня 2008 року в Україні спеціальним указом Президента Віктора Ющенка встановлено державну пам’ятну дату — 28 липня — як День Хрещення Київської Русі-України.
- 25 лютого 2015 року з нагоди тисячоліття упокоєння Володимира Святославича Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого — творця середньовічної європейської держави Руси-України» 28 липня.
РІК 6496 [988]
Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: „Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде”. І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: „Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли”. А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, і а інші немовлят держали. Дорослі | ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили.
І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається, а диявол тужив, говорячи: „Горе мені, бо проганяють мене звідси! Тут бо думав я житво мати, бо тут немає вчення апостольського, не знають [тут люди] бога. І радів я з служіння їх, тому що служили вони мені. І ось побіждає мене невіглас оцей, а не апостол і мученик, і вже не буду я царствувати у землях сих”.
Люди ж, охрестившись, ішли кожен у доми свої. А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його, і глянувши на небо, сказав: „Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, господи, узнати тебе, істинного бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. [А] мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його”.
І, це сказавши, повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви, і попів [настановляти], і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах. І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А матері ж дітей своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою і, як померлого, вони оплакували.
Повість минулих літ
