9 серпня християни східного та західного обрядів вшановують пам’ять великомученика святого Пантелеймона. Святий Пантелеймон – покровитель лікарів та військових.
Він був талановитим та безкорисливим лікарем, що поніс мученицьку смерть за християнську віру.
Святий Пантелеймон, що означає в перекладі з грецької мови «всемилостивий», при народженні був названий Пантолеоном (в перекладі – «лев в усьому») і жив у IV столітті, в місті Нікомидії. Матір його була християнкою, а батько – язичником. Мати рано померла, і тоді батько віддав юнака на навчання професії лікаря. Згодом його як талановитого цілителя запросили лікувати до двору самого імператора. Пантолеймон спочатку дотримувався поганської віри свого батька, однак, перейнявши від покійної матері симпатію до християнства, потоваришував з пресвітером Єрмолаєм, а після дивовижного воскресіння на його очах дитини, померлої від укусу змії, прийняв хрещення разом з ім’ям Пантелеймон.
Щира віра в Христа допомагала йому лікувати та зцілювати людей від різних недуг. Причому, святий Пантелеймон робив це безкоштовно, часто допомагаючи немічним та потребуючим власним добром, яке успадкував від заможного батька.
Святий Пантелеймон відвідував християн, що перебували в ув’язненні, лікував їхні рани. Через людську заздрість та сповідування християнської віри Пантелеймон був підданий тортурам та загинув мученицькою смертю. Багато з тих, хто був присутнім при страті святого, через чудеса, які тоді відбулися, увірували в Господа. Учні його написали розповідь про життя Пантелеймона, а святі його мощі часточками розійшлися по всьому християнському світу.
(РІСУ)
Коли святого мученика прив’язали до дерева, він став уголос молитися і своєю молитвою зворушив серця воїнів, що мали його скарати на смерть, – так, що вони стали відмовлятися це зробити. І лиш тоді, коли святий упімнув їх, що вони є під послухом, всі з плачем поцілували його, а один врешті-решт стяв йому голову. Бог прославив святого Пантелеймона тим, що тіло його залишилося нетлінним, а мощі мали силу зцілювати різні хвороби. Сотні хворих біля його мощей були в чудесний спосіб оздоровлені. Згодом мощі святого перенесли до Царгорода, а частина їх донині зберігається на горі Атон. Святий Пантелеймон прийняв мученицьку смерть 27 липня 305 р. Пам’ять святого великомученика Пантелеймона здавна почитали на Русі. У богослуженнях його споминається при посвяченні води, в молитвах над хворими і під час уділення таїнства єлеопомазання.
І. Я. Луцик, „Житія святих, пам’ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”
