(968 – 1015)
У Берестові (історична місцевість Києва) 15 липня 1015 року помер князь
Володимир Великий – Великий князь Київський, будівничий могутньої
європейської держави, хреститель Руси-України, канонізований Католицькою і
Православною Церквами як святий рівноапостольний. Князя було поховано у
Десятинній церкві в Києві.
Князь Володимир став єдиновладним князем Русі після смерті свого батька
Святослава († 972) у 980 р. Сталося так після міжусобної боротьба за владу між
трьома синами усопшого князя – Ярополком, Олегом й Володимиром. Переміг
Володимир.
(бт)
В середині 980-х років князь почав схилятися до однієї з світових релігій –
християнства. Традиційно часом введення християнства на Русі вважається
988 р., хоча це був тривалий і не завжди мирний та безкровний процес.
Запровадження державної релігії в Давньоруській державі вивело країну на
міжнародний рівень та забезпечило успіх багатьох заходів зовнішньої
політики руських князів. Існують згадки й про те, що після прийняття
християнства в характері самого Володимира відбулися великі зміни. Він
зробився побожним, ласкавим, щедро роздавав милостиню, запроваджував
школи, будував храми і став у повному розумінні батьком для своїх підданих.
Він допомагав бідним, старим і калікам, сиротам і вдовам. Тому не дивно, що
всі називали його Володимиром «Ясним Сонечком» та «Великим». За заслуги
перед християнською церквою Володимир був прирівняний до сомну
православних святих і прозваний «рівноапостольним».
Згідно з відомим літописом «Повість времінних літ» Володимир мав 12 синів
та 9 доньок. Найбільш відомим з них став Ярослав Мудрий.
Джерело: www. dovidka.biz.ua
