Нова єпархія, це потреба й виклик
У п’яту річницю (від 15 листопада 2025 р.) заснування Ольштинсько-Ґданської Єпархії УГКЦ катедра Покрови Пресвятої Богородиці заповнилася вірянами, запрошеними гістьми, священниками, монахинями й монахами у такій кількості, що згадуючи інгрес Владики Аркадія Трохановського (23 січня 2021 р.), можемо ствердиди, що на цей день храм був заповнений вщент.
Перед жертовником собору при Преосвященнішому Митрополиті кир Євгенові Поповичу, який очолив святкову Божественну Літургію, стали: Владика Аркадій Трохановський, Владика Володимир Ющак ЧСВВ, Владика Марюш Дмитерко та трьох єпископів Римо-Католицької Церкви: Митрополит Вармінський Юзеф Ґужиньський, єпископ-помічник Януш Островський і єпископ-емерит Яцек Єзєрський.
Отці-парохи, що приїхали до Ольштина на ювілейні святкування, репрезентували цілу єпархію – від Битова по Білосток. Звичайно, не забракло також отців з півдня, які головно працюють в парафіях, що засновані для воєнних біженців. Їх очолює ректор Душпастирських Осередків протоієрей о. Богдан Костецький. Отці фінансували для катедри з нагоди ювілею красиво різьблений трон.
Заснування третьої єпархії, що входить до складу Перемисько-Варшавської Митрополії, це черговий крок до скріплення цілої нашої Церкви в Польщі. До цієї знаменної події вела довга дорога, яку також стелили ті священники післявоєнних років, про яких мовимо: подвижники. Про них у своїй проповіді, серед іншого, нагадав Митрополит Євген Попович:
«…Процес дозрівання до самоуправи та творення еклезіяльного життя, згідно з принципами та традиціями Східної Церкви, був довгим й непростим. Але, через наполегливість наших душпастирів, таких як отець Ріпецький, о. Гриник, о. Денько, о. Дзюбина, о. Романик, та при підтримці Патріярха Йосифа Сліпого, який після звільнення з московського заслання, опинився в Римі – йшов до переду.
Вже у 1964 році Апостольська Столиця призначила Примаса Польщі, Кардинала Стефана Вишинського, делегатом Апостольського Престолу для греко-католиків з усіма правами ординарія. Тим самим, наша церковна спільнота, мала свого ординарія, до якого все-таки могла звертатися у всіх наболілих питаннях.
Примас Вишинський призначив отця митрата Василя Гриника, своїм генеральним вікарієм, який свої обов’язки виконував з винятковою відданістю аж до смерті в 1977 році. Наступним став отець митрат Степан Дзюбина, який виконував свої обов’язки до смерті Кардинала Вишинського. Далі, новопризначений Примас Польщі, Архиєпископ Юзеф Ґлемп в 1981 році призначив двох своїх генеральних вікаріїв. Для північно-західної Польщі отця Йосафата Романика ЧСВВ з Варшави, та для південно-східної Польщі отця мирата Івана Мартиняка з Лігниці…».
* * *
П’ять літ праці Ольштинько-Ґданської Єпархії УГКЦ означає також конкретні досягнення, серед яких належть назвати:
- участь у спільному соборі трьох єпархій УГКЦ в Польщі, Поршевиці (2022 р.);
- очолення владикою А. Трохановським початку святкувань 400-ліття від мученицької смерті Владики Йосафата Кунцевича (Вільнюс – 2023);
- участь у прощі трьох єпархій УГКЦ до Пратулина в 150-ту річницю смерті Підляських Мучеників (2024);
- відновлення культу ікони Супраської Богородиці, Білосток (2022);
- встановлення Капітули Санктуарію св. Володимира Великого, Ґданськ (2023);
- закінчення будівництва (від фундаментів) церкви Різдва св. Івана Хрестителя в Ельблонгу (2024);
- заснування й копітка праця єпархіяльного Карітас;
- покладення мощей св. Володимира Великого в ґданській конкатедрі Покрови Пресвятої Богородиці (2025).
Про події з 5-літнього життя єпархії та ще багато інших, зреалізованих ініціятив можна почитати та переглянути ілюстративні світлини у спеціяльному виданні «5 літ Ольштинсько-Ґданської Єпархії УГКЦ в Польщі». Книжку запрошені гості отримали на згадку під час трапези на закінчення святкувань.
(бт)
