Пам’ять, яка формує майбутнє
У цьому році минає 79-та річниця трагічних подій акції акції «Вісла». З цієї нагоди у вівторок, 28 квітня, в Ольштині, у катедральному греко-католицькому соборі була звершена Божественна літургія та панахида за жертвами цих подій.
Богослужіння очолив владика Аркадій Трохановський, ординарій ольштинсько-гданської єпархії. Разом з ним молилися та співслужили о. Іван Галушка, протосинкел єпархії та ольштинський парох, а також о. Станіслав Тарапацький. Усі спільно вшанували пам’ять жертв акції «Вісла», а також жертв табору в Явожні.
Під час літургії згадували всіх, хто постраждав унаслідок депортацій 1947 року, тих, що загинули і тих, які були примусово виселені зі своїх рідних земель на північні та західні терени Польщі. Молитва стала також виразом вдячності тим, хто, попри переслідування та труднощі, зберіг віру, культуру та національну ідентичність для наступних поколінь.
У своїй проповіді Владика Аркадій наголосив, що акція «Вісла» назавжди залишиться болючою сторінкою історії українського народу. Він підкреслив, що з кожним роком відходять свідки тих подій, тому відповідальність за збереження пам’яті лягає на сучасні покоління.
Особливе місце у слові владики зайняла постать покійного о. митрата Мирослава Ріпецького з Хшанова. Було підкреслено, що він став засновником першої греко-католицької парафії на півночі Польщі після акції «Вісла», у місцях виселення українців після 1947 року. У складних умовах повоєнної дійсності, коли Церква не могла діяти відкрито, він створив духовний осередок для вірних, об’єднуючи їх навколо молитви, віри та збереження своєї ідентичності.
Як прозвучало у проповіді, «Він не здався. Попри всі труднощі, переслідування і чужу дійсність, залишився вірним Богові, Церкві та своєму народові. Своєю вірою і жертовністю він будував надію там, де її, здавалося, вже не було».
Владика закликав вірних не зосереджуватися лише на минулому, але відповідально дивитися у майбутнє, плекати українську мову і культуру, виховувати молоде покоління у християнських цінностях, зберігати єдність та свідчити правду про історію свого народу.
Окремо у молитві згадано всіх жертв акції «Вісла», а також тих, хто віддав своє життя за волю України. Вірні молилися, щоб Господь дарував їм вічне упокоєння у своєму Царстві.
На завершення богослужіння всі присутні вшанували пам’ять жертв спільною молитвою. Опісля зібралися біля пам’ятної таблиці, встановленої раніше як знак пам’яті про трагічні події 1947 року. Там було запалено лампадки як вираз пошани, молитви та живої пам’яті про жертв акції «Вісла» та табору в Явожні.
+++
Pamięć, która kształtuje przyszłość
W tym roku przypada 79. rocznica tragicznych wydarzeń akcji „Wisła”. Z tej okazji we wtorek, 28 kwietnia, w Olsztynie, w katedralnym soborze greckokatolickim, została odprawiona Boska Liturgia oraz panichida za ofiary tych wydarzeń.
Nabożeństwu przewodniczył Biskup Arkadiusz Trochanowski, ordynariusz Eparchii Olsztyńsko-Gdańskiej. Wraz z nim modlili się i koncelebrowali ks. Jan Hałuszka, protosynkel eparchii i proboszcz olsztyński, a także ks. Stanisław Tarapacki. Wszyscy wspólnie uczcili pamięć ofiar akcji „Wisła” oraz ofiar obozu w Jaworznie.
Podczas liturgii wspominano wszystkich, którzy ucierpieli w wyniku deportacji w 1947 roku, tych, którzy zginęli, oraz tych, którzy zostali przymusowo wysiedleni ze swoich rodzinnych stron na północne i zachodnie tereny Polski. Modlitwa była również wyrazem wdzięczności wobec tych, którzy mimo prześladowań i trudności zachowali wiarę, kulturę oraz tożsamość narodową dla kolejnych pokoleń.
W swojej homilii Biskup Arkadiusz podkreślił, że akcja „Wisła” na zawsze pozostanie bolesną kartą w historii narodu ukraińskiego. Zaznaczył, że z każdym rokiem odchodzą świadkowie tamtych wydarzeń, dlatego odpowiedzialność za zachowanie pamięci spoczywa dziś na współczesnych pokoleniach.
Szczególne miejsce w jego słowie zajęła postać śp. ks. mitrata Mirosława Ripeckiego z Chrzanowa. Podkreślono, że był on założycielem pierwszej parafii greckokatolickiej na północy Polski po akcji „Wisła”, w miejscach przesiedlenia Ukraińców po 1947 roku. W trudnych realiach powojennych, gdy Cerkiew nie mogła działać oficjalnie, stworzył on przestrzeń duchową dla wiernych, jednocząc ich wokół modlitwy, wiary i zachowania własnej tożsamości.
Jak zabrzmiało w homilii, „On się nie poddał. Pomimo wszelkich trudności, prześladowań i obcej rzeczywistości, pozostał wierny Bogu, Cerkwi i swojemu narodowi. Swoją wiarą i ofiarnością budował nadzieję tam, gdzie, jak się wydawało, już jej nie było”.
Biskup wezwał wiernych, aby nie koncentrowali się jedynie na przeszłości, lecz odpowiedzialnie patrzyli w przyszłość, pielęgnowali język i kulturę ukraińską, wychowywali młode pokolenie w wartościach chrześcijańskich, zachowywali jedność oraz dawali świadectwo prawdzie o historii swojego narodu.
W modlitwie wspomniano także wszystkich, którzy oddali życie za wolność Ukrainy. Wierni prosili Boga o dar życia wiecznego dla wszystkich zmarłych.
Na zakończenie nabożeństwa wszyscy obecni uczcili pamięć ofiar wspólną modlitwą. Następnie zgromadzili się przy tablicy pamiątkowej, ustawionej wcześniej jako znak pamięci o tragicznych wydarzeniach 1947 roku. Tam zapalono znicze jako wyraz szacunku, modlitwy i żywej pamięci o ofiarach akcji „Wisła” oraz obozu w Jaworznie.
Редакція: www.cerkiew.eu
Фото: с. Вікторія Карпів СНДМ
