Святого священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького

Тропар (г. 4): Світильник світлий, явився ти, священномученику Йосафате,* бо як пастир добрий поклав ти душу твою за вівці,* розбратолюбними ворогами убитий ти* і увійшов ти у святая святих, з безплотними перебуваючи.* Тому молимо тебе, многостраждальний:* моли Начальника пастирів, Христа,* удостоїти нас стати по правому овець стану* і спасти душі наші.
Кондак (г. 4): Вогненним сяянням розп’ятого Христа в юності просвічений,* ангелам ти уподобився в монашому житті* і благочесно в святительстві ти пожив:* ясно проповідував ти з’єднання* та погасив розбратолюбних роздором розпалені серця* мученицькою твоєю кров’ю* і вінець від Христа прийняв ти.* Тому пом’яни нас, що кличемо до тебе:* Радуйся, непохитний стовпе з’єднання.
12 листопада Українська Греко-Католицька Церква вшановує пам’ять святого священномученика Йосафата Кунцевича, архиєпископа Полоцького. Його життя стало свідченням глибокої віри, любові до Христа та відданості церковній єдності.
Майбутній святий народився близько 1580 року у Володимирі на Волині. При хрещенні отримав ім’я Іван. У 1604 році вступив до монастиря Пресвятої Трійці у Вільні, де прийняв чернече ім’я Йосафат. Відзначався ревною молитвою, суворим подвижницьким життям і турботою про бідних.
Разом із митрополитом Йосифом Велямином Рутським працював над відновленням василіянського чернецтва. У 1617 році прийняв єпископські свячення, а з 1618 року очолював Полоцьку архиєпархію. Дбав про освіту священників, катехизацію вірних, відновлення храмів та належне звершення богослужінь.
Особливим покликанням Йосафата було служіння єдності Церкви у сопричасті з Римським Апостольським престолом зі збереженням східної літургійної та духовної спадщини. У час гострих релігійних конфліктів його служіння зустрічало сильний спротив. 12 листопада 1623 року у Вітебську він був убитий розлюченим натовпом. Католицька Церква вшановує його як мученика за єдність.