1 березня виповнюється 47 річниця упокоєння отця каноніка (крилошанина) Івана Булата. Почесне звання каноніка о. Іван Булат отримав від Примаса Польщі на внесок о. митрата Василя Гриника 24 грудня 1965 р.
Іван Булат народився 9 жовтня 1901 р. в селі Заліська Воля Ярославського повіту в родині Михайла й Анни (з дому: Турчин).
Навчався у Перемиській чоловічій гімназії, після закінчення якої продовжив навчання у Духовній семінарії. Священничі свячення прийняв з рук Владики Йосафата Коциловського в соборі св. Івана Хрестителя в Перемишлі 30 березня 1930 р. Душпастирську працю почав у селі Лівчиці (Комарнянський деканат), натомість від жовтня 1931 р. став завідателем парафії в Бортному (з дочерною церквою в Перегонині (Горлицький деканат). У 1939 р. був заарештований польською владою й ув’язнений у Березі Картузькій.
Під час депортаційної акції «Вісла» 10 червня 1947 р. заарештований у Горлицях за підозрою у співпраці з українським підпіллям. Перевезений до концтабору в Явожні. Звільнений 12 грудня 1948 р. жив у Катерини Булат на Сувальщині. У 1949 р. пройшов тритижневий курс латинського обряду в Ельблонзі.
В 1951 – 1956 рр. о. Іван Булат виконував обов’язки сотрудника латинської парафії в Олецьку, а в 1956 – 1957 рр. парафії в селі Кандити. Разом з заангажованими парафіянами організував греко-католицьку душпастирську станицю в Гурові Ілавецькому, обслуговував також Остре Бардо (після смерті в 1971 р. о. В. Ощипка).
Помер 1 березня 1977 р. Похоронений на міському кладовищі в Бартошицях (побіч цвинтарної каплиці).
бт – на основі:
«Духовенство Перемиської єпархії та
Апостольської адміністрації Лемківщини», Богдан Прах, Львів 1915.
