Всечеснішим Отцям
Високопреподобним у Христі Братам і Сестрам Монахам і Монахиням
Вірним Ольштинсько-Ґданської Єпархії
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі Брати і Сестри!
У суботу 10 липня в Хшанові б. Елку відбудуться наші цьогорічні святкування з нагоди празника Верховних Апостолів Петра та Павла. Празник в Хшанові має вже свою історію та особливе місце в духовному житті наших вірних з цілої Польщі.
Хшаново, це особливе місце, де наш народ вже від понад сімдесяти років невтомно прибігає, щоби на землях, куди були виселені у 1947 році наші батьки, діди й прадіди, розділяти свої болі і радості та спільно молитися.
У цьому році празник будемо відзначати подібно, як минулими і роками, але в іншій церковній дійсності. Вперше святкуватимемо як Ольштинсько-Ґданська Єпархія. Це місце є, і повинно бути, знаком нашої єдності. Дуже для нас важливо сьогодні знати, що у Хшанові б.п. о. митрат Мирослав Ріпецький переховував привезену ікону Пресвятої Богородиці Неустанної Помочі, якої празник сьогодні вшановуємо (І неділя липня). Отже, можемо сказати, що вона оберігала, щоби це місце не пропало, щоби воно реально існувало та надалі було для всіх, хто тут прибуває, щоби разом помолитися та набрати духовного скріплення.
Невтомна євангелізаційна праця о. митрата Мирослава Ріпецького, а потім духовенства та монашества, довели до цього, що наш народ став нащодень жити духом Божих заповідей, євангельського вчення та навчаннями Церкви.
Після досвіду християнської традиції нашої Церкви і народу бачимо, що все ж таки кожному з нас потрібно невпинно змагатися, щоби вистояти у вірності Богові. Часто бачимо, що довколишній світ теж потребує нової євангелізації, тобто постійного пригадування принципів Христового вчення, яке, на жаль, навіть серед християн, стає сьогодні дещо призабутим та неодноразово буває трактоване як музейна цінність.
Надіюся, що цьогорічні святкування будуть гарною нагодою до особистого переосмислення нашої вірності Христові. Ми повинні задуматися, як можна нести Добру Новину про спасіння іншим людям, головно тим, які про неї забули у щоденних змаганнях за заспокоєнням своїх дочасних життєвих потреб. Беручи до уваги обставини, в яких живемо та ситуацію багатьох наших вірних, як поселенців, так й іммігрантів, треба усвідомити, що головні виклики сьогодення для нас це:
- протидіяння релігійній та національній асиміляції наших вірних, особливо молодого покоління;
- клопотання, щоби духовні провідники: духовенство, монашество були взірцем молитви;
- клопотання про привернення для нашої Церкви тих її синів і дочок, які розійшлися з нею у своєму житті:
- клопотання про те, щоби відшукати та повернути до нашої Церкви нащадків (дітей, внуків та правнуків) виселенців акції «Вісла», яким з різних причин не було дано пізнати традицію своїх предків та жити нею;
- клопотання про те, щоби змішані подружжя залишалися при нашій Церкві;
- клопотання про те, шоби запросити до нашої Церкви тих, які є далеко від будь-якої Церкви, а які щиро шукають місця для себе у церковних спільнотах;
- праця над тим, щоби вірні нашої Церкви з України, які знайшлися в Польщі з огляду на скрутні економічні обставини, знаходили для себе місце в нашій Церкві та, щоби були приязно прийняті нашими парафіяльними громадами.
Кожному з нас вистачить лише розглянутися довкола себе, щоби побачити, які великі маємо можливості для нової євангелізації, плодом чого повинно бути поширення Доброї Новини про Христове відкуплення та зростання нашої Церкви. Місцем для голошення Божого Слова можуть, і повинні бути наші родини, парафії але й також наше середовище, в якому проживаємо, вчимося чи працюємо. Хоча покликання кожного з нас інакше, ми всі все ж таки покликані бути християнами та покликані здійснювати своє покликання у східній Греко-Католицькій Церкві. Це Церква наших батьків і дідів, це Церква, яка дає нам усе, що потрібне на дорозі до спасіння, це Церква, яка вчить духовної мудрості. Це Церква, за яку віддали своє життя численні мученики – священники, монахи і монахині та миряни. Але найголовніше, що це Церква, яку установив сам Ісус Христос, та яку обдарував цінними дарами: Словом Божим, Святими Таїнствами та для якої своїх учнів і апостолів установив священниками та єпископами. Може також когось із Вас Господь кличе до стану священичого чи монашого! Зупинімося й подумаймо!
Дорогі у Христі Брати і Сестри!
Звертаюся з гарячим проханням до всіх наших вірних, щоби в цьому році ми всі зустрілися 10 липня на празнику в Хшанові. Нехай буде це знак нашої глибокої віри, надії, любові, взаємної солідарності та єдності Ольштинсько-Ґданської Єпархії. В обставинах діаспори важко йти людині самостійно. Я переконаний, що спільне переживання молитовної зустрічі, спільно пережита Божественна Літургія дасть нам сили до того, щоби ми йшли з вірою та надією в майбутнє. Пандемія нас дуже віддалила одні від одних. Сьогодні потрібно наново відбудовувати міжпарафіяльні відносини. Запрошую до спільного паломництва, а свою жертву прошу скласти в різних наміреннях: подружніх, родинних чи церковних. Нехай це паломництво буде знаком нашої єдності. Хто не зможе прибути на святкування до Хшанова, прошу про духовне єднання у цей день з усіма паломниками, які прибудуть до цього місця. Так ми будуємо нашу велику українську греко-католицьку єпархіальну родину.
Очікую всіх Вас на святкуваннях у Хшанові. Даймо свідоцтво своєї глибокої віри, вдячності за дар відкуплення та живої надії на наше живе, християнське, суспільне та національне майбутнє.
З архиєрейським благословенням, молитвою та надією на спільну молитовну зустріч у Хшанові під покровом ікони Пресвятої Богородиці Неустанної Помочі та Верховних Апостолів святих Петра та Павла – покровителів парафії в Хшанові. Всім бажаю Божого благословення та щасливо паломництва до Хшанова й повернення до своїх домів – духовно збагаченими.
† Аркадій Трохановський
Владика Ольштинсько-Ґданський
Поручаю всім священникам Ольштинсько-Ґданської Єпархії прочитати цього листа вірним у всіх наших церквах в неділю 27 червня або 4 липня 2021 р. Б.
