Слава Ісусу Христу!
Всесвітлішим, Всечеснішим та Високопреподобним Отцям,
Преподобним Монахам і Монахиням,
Дорогим у Христі Братам і Сестрам!
У світлий празник Стрітення Господнього відзначатимемо в нашій Церкві день осіб богопосвяченого життя. Складний час пандемії не дозволяє на це, щоби зустрітися громадно та особисто подякувати за цей особливий дар служіння Богові, Церкві та народові. У цьому зверненні хочу присвятити нашу увагу цим сестрам-монахиням і братам-монахам, що віддано служать нашій Церкві й нашій Єпархії, та які походять з наших родин.
Богопосвячене життя, як дар від Бога Отця, даний Його Церкві почерез Святого Духа, від самого початку є дорогою особливого наслідування Ісуса Христа (пор. VC 1). Богопосвячені особи, які живуть на землі, хочуть дивитися на небо. Через євангельську пораду про чистоту, бідність і послух вони показують нам, що хоча ми і занурені в смертне життя, метою його є Царство Небесне. Віддаючи себе у розпорядження Христа в Його Церкві, вони стають братами і сестрами, кимось дуже близьким нам. Вони моляться за нас і служать нам у різних апостольських справах, а тим самим беруть участь у нашому щоденному житті. Спостерігаючи за сестрами-монахинями, братами-монахами, можемо ствердити – «вони народ Божий». Особи, які живуть у різних формах посвяченого життя, показують нам, як активно співпрацювати у перетворенні цього світу.
Живучи своїм посвяченням у світі, і в спілкуванні зі світом, вони прагнуть все просочити євангельським духом для зміцнення і зростання Тіла Христового. Вони роблять це почерез особисте свідчення про християнське життя (VC 32). Таким чином вони намагаються показати образ Бога, як Батька, який піклується про своїх дітей. Завдяки цьому Бог стає все більш відомим і улюбленим.
Дорогі у Христі!
Місія богопосвячених осіб – постійно нагадувати нам, що смертність – це не кінець, а шлях до вічного життя. Їхнє покликання та місія, це відповідь людської любові на любов Божу. Нам потрібна ця любов сьогодні, коли ми переживаємо духовне загублення, невизначеність завтрашнього дня та страждання багатьох наших сестер і братів. Тому спільноти богопосвяченого життя посвячуються, щоби показати цінність християнського братерства, основою якого є цілюща сила Євангелія.
У сучасному світі, щоби бути достовірними, голошена наука мусить співпадати з прикладом життя. Це реально викличе велику довіру та прихильність. Потрібно також сьогодні святих жінок та чоловіків. Маємо чимало блаженних сестер-монахинь та братів-монахів. Щоби було проголошено їх святими, потрібно нашої поглибленої молитви. У біографії Слуги Божого ієромонаха Єремії Ломницького ЧСВВ – співзасновника Згромадження Сестер Служебниць читаємо: «Він реалізував власне покликання, опираючись на глибоке відчуття Божої присутності в особистому житті. Саме це давало йому наснагу й готовість до безкорисливої праці для духовних потреб свого народу». У дуже складних часах потрібно особливого служіння, постійного контакту з Богом почерез молитву. Це буде служіння, яке приноситиме віру, підтримку, надію, буде вчило любові до Бога та ближнього. Сьогодні треба бути свідком Ісуса Христа. У цьому має нам допомогти Слово Боже. Це знаряддя, щоби ставати напроти усяких несправедливостей, бути символом протиріччя. Згаданий ієромонах Єремія Ломницький ЧСВВ писав до Сестер Служебниць: «Будьте вдячні Господу Богу за покликання, а сумлінні й вірні в заховуванні обітів і правил. Одні одних шануйте й любіться як невісти Христові і Божі діти».
«Св. Іван Павло ІІ нагадував: «Церква за жодних обставин не може відмовитися від богопосвяченого життя, тому що це чітко виявляє свою особливу подружню природу. Саме від нього народжується ентузіазм і сила проповідувати Євангеліє всьому світу. Бо потрібні люди, які показуватимуть батьківське обличчя Бога і материнське обличчя Церкви, які зможуть ризикувати своїм життям, щоби інші мали життя та надію. Церква потребує богопосвячених осіб, які перед тим, як приступити до служіння в тій чи іншій справі, дозволять собі преобразитися благодаттю Божою і повністю дотримуватись Євангелія». (VC 105) Тому просимо доброго Бога, щоби покликань до богопосвяченого життя ніколи не бракувало. Не забракло жінок і чоловіків, які будуть наслідувати Ісуса Христа. Для тих, хто був благословенний благодаттю покликання і хто йде шляхом євангельських порад, нехай вірна любов супроводжує їх, до кінця.
Дорогі Брати і Сестри
На території Ольштинсько-Ґданської Єпархії служить віддано чоловіче згромадження Отців Чину св. Василія Великого та священник із Згромадження Божого Слова, відомого в нас як Чин Отців Вербістів. Треба пам’ятати, що саме у цьому Згромадженні розвивав своє покликання блаженної пам’яті Владика Юліян Ґбур. Окрім братів-ченців маємо також два жіночі згромадження: Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії та Згромадження Сестер св. Йосифа Обручника. Сестри-монахині та брати-монахи виконують різноманітні завдання: душпастирські, катехитичні, молитовні, опікуються ризницями в наших церквах, несуть допомогу самотнім, хворим, служать у Святих Таїнствах, відпроваджують тих, кого Господь Бог покликав до себе. Сьогодні, напередодні світлого празника Стрітення Господнього, дякую й сестрам, й монахам за дар вашого покликання, за особливу турботу, за присутність між нами, за свідоцтво віри, за кожну молитву. Усіх вас запевняю про мою молитву за кожного й кожну, зокрема за Ваші монаші Згромадження.
Усіх вірян нашої Єпархії прошу про молитву за осіб богопосвяченого життя в день свята Стрітення Господнього, але й не тільки. Прошу також, щоби молитися за нові покликання з нашого народу, з нашої Єпархії, щоби послуга богопосвячених осіб була відчутна в нашій душпастирський, євангелізаційній та катехитичній послузі.
Бажаю нашим сестрам-монахиням, братам-монахам кріпкого здоров’я, віри, надії та світла Ісуса Христа в щоденній послузі та опіки Пресвятої Богородиці.
З архиєрейським благословенням
† Аркадій Трохановський
Владика Ольштинсько-Ґданський
(Дано в Ольштині в неділю про Закхея, у день спомину
преподобної Ксенії Римлянки.
Прошу прочитати Звернення замість проповіді
в неділю про Митаря і Фарисея)
poslannja_den_bohoposvjachenyx_osib_2022
