Всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобному монашеству, дорогим у Христі мирянам
Христос Воскрес!
Дорогі у Христі Сестри та Брати!
Останні події та пролита кров в Україні, не могли залишитися без впливу на наше переживання цьогорічного Великого посту та свят Воскресіння Гспода нашого Ісуса Христа. Це був і є зовсім інший час, інший спосіб підготовки до свят Воскресіння Ісуса Христа, як було минулими роками. В наших щоденних розмовах більше було запитань: коли закінчиться війна, чи західний світ не зрадить України, чи Україна не здасться і надалі буде відстоювати свою незалежність, хто прийде її з допомогою? Питали ми себе також, як зможемо прийти з допомогою приймаючи наших сестер і братів з України в домівках, парафіях, приходствах, монастирях. Кожен з нас став волонтерем, бо віримо, що ніхто не хотів стояти побіч драми війни, яку викликала Росія.
Паралельно з матеріальною допомогою ми також молилися. У нашій молитві звучало одне найважливіше прохання – про мир та припинення війни і кровопролиття в Україні. Це було і надалі є ціллю нашого молитовного марафону, нашого посту, милостині та молитви. У такій атмосфері в наших парафіях ми прожили час духовних говінь, після майже двох років перерви з огляду на пандемію. Сьогодні, не знаючи, яким буде завтрашній день, возносимо разом величиве та радісне – Христос Воскрес!
Попри всі цьогорічні випробування і непевність, Великдень – «День, що його учинив Господь» (Пс. 117, 24) – є для нас часом невимовної радості й надії. У світлий празник Воскресіння Христового, свята Церква оспівує таїнство поєднання протилежностей: поховання і воскресіння, смерті і життя, розп’яття і слави, смутку і радості. У тому й полягає велике пасхальне таїнство, що сам Син Божий стає одним із нас. Помирає, подібно як ми, щоби й ми могли воскреснути, як Він! Христос проходить свою Хресну Дорогу за нас і на наше благо даруючи нам своє світле воскресіння та нове життя в Бозі. Отже, хрест і воскресіння нерозлучні.
Дорогі у Христі!
Події 2014 року та самотня боротьба України упродовж останніх років зокрема повернулися у цьому році. У той час ішли розмови про загрозу, несправедливість, про брехню, яка охопила світ. Усі міжнародні установи виявилися глухими до порушень міжнародного права. Вони не керувалися Божим законом. Божий порядок був замінений економічними відносинами, вважаючи їх спасінням для світу. Але не в цьому треба шукати спасіння для світу. Сьогодні цей же самий світ показав наскільки непевними є міжнародні домовленості та гарантії. Так само, як і конструкції різних світових організацій, які небагато значать. За ними стоять: корупція, деморалізація, брехня і духовна порожнеча. Війна в Україні показує, наскільки важливо відроджувати морально і духовно світове суспільство. Наскільки необхідним є світ, в якому християнські цінності знаходяться на першому місці, тут, де Бог знаходиться на своєму законному місці. Ми знову відкриваємо важливість істини, миру, поваги і віри в благо інших. Чи може так бути, щоби трагедії, які трапилися в ХХ столітті, нас нічого не навчили? Щоб не усвідомили нам як калічить війна і залишає травми та ненависть на довгі роки вперед?
Сьогодні поранено багато українських родин, для яких свята Воскресіння Ісуса Христа мають зовсім інший вимір. Далеко від своїх домівок, близьких, батьківщини. Пригорнуті спочатку чужинцями, а сьогодні своїми, які стали другою сім’єю, домом, місцем спокою. Сьогодні ми стоїмо разом у наших храмах і співаємо – Христос Воскрес! У цей день ми з’єднані з нашими близькими, які живуть в Україні, на шляху допомоги потребуючим, чи на фронті, і бажаємо їх також вітати зі світлим Празником Воскресіння. Цього ж воскресіння бажаємо в наших серцях, в наших думках, для нашого народу, щоби від смерті народилося нове життя, щоби зло обернулося в добро. Як сказав Блаженіший Святослав в 32 дні війни: „Ми є свідками того, як на нашизх очах народжується щось нове в серці нашого народу, нашої України і всього світу. Ми вийдемо з цієї смертоносної борні переможцями так само, як Христос вийшов переможцем смерті та відкрив нам воскресіння, дав людині можливість жити новим життям.”
Дорогі у Христі сестри та брати!
Ми сьогодні задивлені в порожній гріб, в якому не знаходимо Христа, але чуємо слова: „Не жахайтесь! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого, Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його поклали” (Мр. 16,6). Порожній гріб показує, що Бог має для нас іншу пропозицію і в цьому наше спасіння.
З християнської точки зору фізична смерть, це не найбільша біда, яка може зустріти людину. Набагато гірший вид смерті це смерть душі.Це відокремлення від Бога внаслідок гріха (Єзекіїля 18:4). Якщо маємо схильність до зла, ми вбиваємо, у певному сенсі, душу, що покликана розділити любов і забрати її повноту життя. Наша відповідь на порятунок душі полягає у тому, щоби вбити в нас зло, яке є темрявою, дурістю й небуттям, тобто запереченням Бога, який є світлом, мудрістю і вічним існуванням. Наше бажання – уникати зла. Східнохристиянські отці духовного життя вважали смерть від гріха, тобто не чинити зла, найкращим видом молитви.
Свято Воскресіння Ісуса Христа дає надію на подолання духовної смерті і на повноту життя при Бозі. Син Божий, перемігши сатану, зло і смерть, переконав світ, що людина сотворена не для зла, а для діл світла, не для смерті, а для життя. Людина, яка вбиває зло в собі, вже починає підноситися з мертвих. Вона стає на шлях пошуку істини й добра. Така людина оголошує про нову реальність, в якій не тільки не буде швидкоплинності й фізичної смерті, але, перш за все, зникнуть ускладнення, які протистоять взаємній любові, які ще й вбивають людську душу.
Стиль Воскреслого Христа повинен бути стилем нашого життя. Нехай кожен дім буде домом Божественної радості, будинком дружби, доброти і миру, де образа не пам’ятається і де є любов, яка перемагає, забуває і прощає (пор. 1 Кoр 13:6-7). Від смерті народжується воскресіння до нового життя. Це нове життя має будуватися тільки на правді про Бога, який воскрес.
Дорогі у Христі сестри та брати!
З нагоди Світлого празника Воскресіння Ісуса Христа вітаємо усіх Вас тим радісним християнським великодним привітанням – Христос Воскрес! Довіряймо Христові, який з повною щирістю і переконанням запевнив нас Я є воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши – житиме.” (Ів. 11,25). Сьогодні хочемо подякувати всім, хто підтримує наш народ, як тільки може, кожен на своєму місці, кожен відповідно до свого власного сумління. З Воскресінням Ісуса Христа ми робимо простий вибір. Ми за життям, ми за Божим благословенням, на користь людині, яка хоче і може жити, жити у гідності і правді.
Із такими думками єднаємося з вами в молитві і пасхальній радості, у любові та надії, бажаючи кожному з вас мирного і благословенного Воскресіння Христового. Пасхальним привітом обіймаємо всіх вас! Нехай цього дня засмучені зрадіють, стривожені відчують певність християнської надії.
Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами!
† Архиєпископ Євген Попович
Митрополит Перемисько-Варшавський
† Володимир Р. Ющак, ЧСВВ
Єпископ Вроцлавсько-Кошалінський
† Аркадій Трохановський
Єпископ Ольштинсько-Ґданський
Дано в Перемишлі, Вроцлаві та Ольштині, дня 17 квітня 2022 р.
