Всечеснішим Отцям,
Дорогим Братам і Сестрам Ольштинсько-Ґданської Єпархії
Христос Воскрес!
Дорогі Сестри і Брати!
За рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, у Неділю Розслабленого відзначаємо день хворого в нашій Церкві.
Сьогодні, у Неділю розслабленого, наша Церква, пропонуючи своїм вірним послухати євангельську розповідь про зустріч Ісуса Христа і хворого при купелі Витесді, хоче звернути особливу увагу на хворих, а також і на тих, хто ними опікується.
Кожен з нас колись у житті був або є хворим, досвідчував терпінь. Ми знаємо багатьох людей, які упродовж тривалого часу терплять від хвороби, яка часто пов’язана з великим болем. Час війни показує нам, як сьогодні багато людей потребує духовної опіки, як багато серед нас тих, що травмовані. Це породжує неминуче запитання: „Чому людина страждає?” Остаточної відповіді ніхто з нас не знає. Ми можемо знайти багато різних відповідей, але не знайдемо цієї остаточної. Людське терпіння завжди є Таємницєю. І дуже важко зглиблювати основу цього терпіння, але на виднокрузі його є завжди Господній Хрест людини, яка у тому всьому найбільш невинна. Воплочений Єдинородний Божий Син, Ісус Христос, який взагалі не мав гріха, прийняв на себе терпіння цілком добровільно. Можемо лише сказати, що Він узяв на себе наші гріхи, але водночас робить нас учасниками своїх спасенних страждань. Учинив це з любові до кожного з нас.
Щоденна посвята та безупинна праця для хворих є прекрасним свідченням любові до людського життя, особливо до життя того, хто є слабким і залежним в усьому від інших. Тому потрібно впевнено стверджувати абсолютну і найвищу гідність кожного людського життя. Навчання, яке Церква завжди проголошує, не змінюється: людське життя є прекрасним, і його треба прожити у повноті, навіть тоді, коли людина є слабкою, огорнутою таємницею страждання. Ми повинні звертати наш погляд до розп’ятого Христа.
Дорогі у Христі!
У нинішній євангельській розповіді, окрім розслабленого, є ще сам Ісус Христос, який, вислухавши нарікань хворого, зцілив його. Сказав до нього: Устань, візьми твоє ложе і ходи. А далі, коли його зустрічає у храмі, додає: Оце ти видужав – тож не гріши більше, щоби щось гірше тобі не сталось. (Ів. 5,14). Христос дарує не тільки фізичне оздоровлення, але також пригадує, що не менш важливе і духовне. Треба встати, взяти своє ложе, свою історію на спину і більше не нарікати і тим самим не грішити. Всі ми маємо свої біди і слабкості. Всі ми покликані до того, як зробив це Ісус Христос, щоби прийти до хворого, вислухати його та в міру своїх можливостей допомогти йому. Допомагаємо, бо хочемо оздоровлення, бо коли людина любить, тоді хоче добра другої особи. Але є і так, що ми безсильні, що не маємо сили, щоби принести оздоровлення. І коли охоплює нас така безсильність, тоді найважливіше, щоби ми були біля страждаючої особи, щоби ми вміли виявити нашу солідарність, співчуття і знайшли час на молитву за хворого.
Подія, про яку ми почули сьогодні з Євангелії, постійно повторюється. В різних ситуаціях людина терпить. Іноді дуже міцно терпить. І саме тоді кличе другу особу. Потребує її присутності. Тоді кожен з нас повинен показати хворим, що незважаючи на їхню недугу, ми є біля них, бо вони є повноцінними членами спільноти, наших родин. Не можна залишити хворого без допомоги, бо це нелюдське. Час хвороби повинен бути і часом молитви, так для хворого, як і того, хто доглядає його. Це особлива солідарність.
Дорогі у Христі!
Ця неділя призначена святою Церквою, щоби звернути особливу увагу вірних на хворих та відчути щире бажання їм допомогти. Завжди шукаймо того, що називаємо оздоровленням, а про що пригадує нам Тайна Єлеопомазання. Наша Церква називає Тайну Єлеопомазання Тайною Оздоровлення. До цієї Тайни ми ставимося по-різному. Коли до хати заходить священник, тоді багатьом здається, що терплячому приходить вже час попращатися з земським життям. Не приймаємо того з вірою. Забуваємо, що в цій Тайні кожна молитва промовлена священником у присутності цілої родини, є проханням до Бога про оздорвлення, про допомогу, про вилікування та звільнення з фізичної та душевної немочі. Ця Тайна має вносити в наше життя зрозуміння потреби молитви за хворого, бути біля хворого та спільно з ним перености хворобу терплячої людини. Це прояв лобові але і також віри, тому що таким жестом допомагаємо хворому.
Сьогодні всі ми потребуємо душпастирської опіки. Не треба слів, які будуть нас дратувати, не треба ненависті, але потреба того, що знаходимо на сторінках Святого Письма. А тут мова про мир, добро та справедливість. Потребуємо слів про віру, надію та любов між людьми.
У 75-й день відкритої військової агресії проти України Блаженіший Святослав сказав так: «Сьогодні я хочу роздумати над ще одним ділом милосердя для тіла ближнього, яке дуже важливе, щоби ми відчули солідарність із тими, хто тепер у найбільшій біді – нагого зодягнути. Ми бачили, як під час бомбардувань, обстрілів, люди в одну мить втрачали все. Вони могли вийти зі свого дому з порожніми руками, не маючи можливості взяти із собою нічого, що надбали впродовж свого життя. Ми бачили в наших громадах людей, які цілими сім’ями пішки йшли, майже босоніж, серед холодної пори року, не маючи навіть у що зодягнутися. І тому завданням кожної доброї людини є нагого зодягнути, особливо в контексті війни. Зодягнути нагого означає теж відчути його гідність, бо одяг завжди, зокрема в контексті Святого Письма, був пов’язаний із певною гідністю людини. Тож послужити ближньому одягом означає пошанувати його як людину. Коли ми чинимо добрі діла ближньому, то справді відчуваємо, що вже маємо нагороду від Господа Бога».
Наш Спаситель Ісус Христос, який нам все дає і в руках якого є життя людини, обіцяв нагороду тим, хто спраглому подасть тільки склянку води. Так само Він винагородить кожного, хто хоча би теплим словом потішив хвору людину. Вміймо бути біля тих, хто терпить, бо і ми можемо колись потребувати допомоги другої особи. Схиляймося, як цей Добрий Самарянин, щоби і ми мали допомогу, коли прийде такий час.
Закінчуючи, щиро дякую усім лікарям, медсестрам, медичному персоналу, усім, хто лікує людей у зонах збройних конфліктів, усім волонтерам, що служать хворим і часто компенсують структурні недоліки та жестами ніжності й близькості відображають образ Христа, Милосердного Самарянина.
Нехай благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога і Отця буде зі усіма вами!
† Аркадій Трохановський
Владика Ольштинсько-Ґданський
Дано в Соборі Покрови Пресвятої Богородиці в Ольштині, в день спогаду св. апостола Якова, 13 травня 2022 р.
poslannja
