Є люди, які все життя чекають.Не пасивно, не з опущеними руками, а з внутрішньою напругою, як струна. Симеон і Анна — саме такі. Вони не втекли від світу, але й не дозволили світові заглушити в собі очікування. Вони вміли чекати так, щоб не озлобитися, не збайдужіти, не сказати: «вже пізно», Czytaj więcej
Ми звикли називати цю притчу історією про блудного сина. Але якщо чесно, це Євангеліє більше про Батька. Про того, хто щоранку виходить до дороги й дивиться вдалечінь. Не щоб проконтролювати. Не щоб перевірити. А щоб не пропустити момент, коли з’явиться силует того, хто пішов. Бо справжній біль батька не в Czytaj więcej
Na Ukrainie mróz odbiera bezpieczeństwo tak samo skutecznie jak bombardowania.Gdy temperatura spada do –20°C, a prąd pojawia się tylko na kilka godzin dziennie,rodziny — także dzieci — próbują przetrwać w ciemnych, nieogrzewanych mieszkaniach.Dla wielu z nich ciepły posiłek, możliwość naładowania telefonu czy chwila w ogrzanymmiejscu to nie komfort. To szansa. Czytaj więcej
Передпістя завжди починається тихо. Без заборон і без календаря з червоними хрестиками. Воно починається з дзеркала. Ця притча не є оповіддю лише про митаря чи фарисея як постатей з давніх часів. Вона торкається моменту, коли людина стає перед Богом і починає не просити, а звітувати. Фарисей у храмі нічого не Czytaj więcej
Тобі пишуть: «Приходь. Усе готове». Не колись, не після свят і не тоді, коли завершиш усі справи, а зараз. І ти навіть не відповідаєш «ні». Ти відповідаєш інакше: «Не тепер». Ми живемо у світі ввічливих відмов. Не зла, не бунту і не відкритого спротиву. Просто робота, кредити, ремонт, діти, втома, Czytaj więcej
Є в цій притчі щось дуже знайоме. Не про стодоли й зерно — про наші внутрішні «склади». Про ті місця в серці, де ми ховаємо свої «колись». Колись поживу для себе. Колись відпочину. Колись почну жити нормально. Багатий із Євангелія не був злодієм. Не був жорстоким. Просто вірив у міф, Czytaj więcej
Часом здається, що святий Миколай приходить лише до дітей — з дарунками, теплом і рукавицями, що пахнуть домом. Але насправді він завжди приходить до дорослих. Бо саме дорослі найчастіше ходять у душі голодні, втомлені, принижені, обкрадені тривогами. Євангеліє показує Ісуса, до якого тягнеться натовп: хтось хоче вилікувати тіло, хтось — Czytaj więcej
усе починається з простого, майже буденного «подивися». Жодних великих аргументів, жодних доказів. Просто запрошення. І саме так рухається віра — від серця до серця, від погляду до погляду. У день святого апостола Андрія це чути особливо сильно. Андрій був першим, хто почув тихе «ходіть і подивіться». Він пішов, побачив, а Czytaj więcej
З належною повагою, урочисто, 21 листопада шкільна спільнота, вчителі й учніКомплексу Шкіл з Українською Мовою Навчання в Гурові Ілавецькомувшанували «День пам’яті жертв голодоморів». Сумним роковинам присвячений був спектакль, в який молодь вклала всю своюенергію та здібності. Театралізоване дійство, словно-музичне, основане на найкращих зразкахукраїнської літератури, представлене на сцені аудиторії гурово-ілавецької школипідготували Czytaj więcej
Ось що найбільше вражає в цій Євангелії: поруч стоять дві історії, які ми впізнаємо з власного життя. У когось щось «кровоточить» роками. У когось щось «помирає» раптово. І в обох випадках серце підказує: уже запізно. Та ця Євангелія вривається в нашу безнадію зовсім інакше. Вона показує, що Ісус може діяти Czytaj więcej