430 літ Руської Унійної – Греко-Католицької Церкви

Підписанням грамоти про укладення церковної унії з Апостольською Столицею
на соборі в Бересті (сьогодні місто в Білорусі) 8 жовтня (18 жовтня за
Григоріянським календарем) 1596 року дало початок Руській Унійній, що
стала пізніше сучасною Українською Греко-Католицькою Церквою. Акт був
підписаний в берестейській церкві святого Миколая.
Грамоту власноручно підписали митрополит і п’ятьох єпископів. Разом із
владиками грамоту підписали також трьох архмандритів (Кобринського,
Лавришівського Браславського монастирів). Були це:
Михаїл Рагоза, Божою волею архиєпископ і митрополит Київський, Галича і
всієї Русі, власною рукою.
Іпатій Потій, Божою милістю єпископ Володимирський і Берестейський, рукою
власною.
Кирило Терлецький, Божою милістю екзарх, єпископ-владика Луцький і
Острозький, власною рукою.
Григорій Герман, милістю Божою архиєпископ Полоцький, владика
Витебський і Мстиславський, рукою власною.
Діонисій Збіруйський, Божою милістю єпископ-владика Холмський і Белзький,
рукою власною.
Иона Гоголь, Божою милістю єпископ Пинський і Турівський, архимандрит
Кобринський, власною рукою.
Богдан Ліщинський, архимандрит Брацлавський, власною рукою.
Гедеон Брольницький, архимандрит Лавришівський, рукою вл.
Паїсій, архимандрит Мінський, рукою власною.
Унійний акт 1596 року ознаменував відновлення сопричасної єдності Київської
Церкви з Латинською.
Архітектори церковного порозуміння мали на меті не лише зберегти
традиційний церковний устрій, східний (візантійський) обряд, а й протистояти
асиміляції українців та білорусів чи переходові на римо-католицизм.