Ієромонах Йосафат (у мирі Йосиф) народився 3 червня 1934 року в Рожубовицях біля Перемишля в родині Володимира й Каролини (з дому: Кузьм’як). Його рання юність випала на роки ІІ світової війни. На початку 1950-их рр., нічого не знаючи про існування одинокого греко-католицького василіянського монастиря у Варшаві, вступив до Товариства Христусівців, місією яких є праця серед еміграції. Вступив до них з надією на виїзд за кордон, де зміг би віднайти своїх, тобто греко-католиків і для них працювати.
Боже Провидіння по-іншому покерувало його планами. У другій половині 1950-их рр. Йосафат Тадей довідався про існування монастиря Отців Василіян й звернувся з проханням про дозвіл переходу до них. Отримав його у 1959 р. й вступив на новіціят. Згідно з уставами склав тимчасові обіти в Чині Святого Василія Великого.
28 жовтня 1960 р. Йосафат Тадей Осипанко прийняв ієрейські свячення. 3 січня 1964 року склав урочисту професію довічних обітів в Чині Святого Василія Великого. Як священник в парафіяльному душпастирстві до 1975 р. працював в Старому Курові; від 1976 до 1982 у Венґожеві. Далі перейшов на працю до Колобжеґа, де в 1989 – 1997 рр. був деканом Кошалінсько-Поморського деканату. Обслуговував тоді парафії в Колобжеґу, Сьвідвіні, Тшеб’ятові й Плотах.
Від 1990 р. почав тяжко хворіти. Проте оздоровішав настільки, що знов став працювати в душпастирстві. У листопаді 1996 р. перейшов на пенсію, а в 1997 р. замешкав у монастирі у Венґожеві. Помагав обслуговувати парафії у: Банях Мазурських, Кентшині, Асунах і Байорах Малих.
Помер 20 березня 2002 р. Похоронений у василіянській гробниці на варшавському цвинтарі Брудно.
за матеріялами: www.bazylianie.pl
