Денис Сенета народився 15 жовтня 1891 р. у селі Берест Грибівського повіту (помер 4 лютого 1956 р.) в сім’ї Івана й Софії (з дому: Константинович). Навчався у Перемиській чоловічій гімназії. У 1910 р. здобув ступінь д-ра права. Продовжував навчання у духовній семінарії. Під час І світової війни служив у австрійській армії, пізніше в УГА (Українській Галицькій Армії). Священничі свячення прийняв з рук Владики Йосафата Коциловського 30 березня 1930 р.
Душпастирську працю о. Д. Сенета почав у Шляхтовій (Мушинський деканат), згодом продовжував послугу в Явірках (Мушинський деканат). У травні 1944 р., під час маївки, польська боївка з сусідньої Щавниці напала на мешканців Шляхтової, отця тяжко побили у каплиці на плебанії та пограбували його майно.
Виселений у рамках акції «Вісла», від 1947 р. жив у Щецінському воєвідстві. Заарештований у Щеціні разом з двома іншими греко-католицькими священниками. Звільнений за клопотанням римо-католицького єпископа, адміністратора камінського, любуського Едмунда Новицького та прелатури Пільської.
Від 1948 р. о. д-р Денис Сенета працював сотрудником у парафії латинського обряду у М’ястку.
