24 липня віруючі східного обряду вшановують рівноапостольну Ольгу, княгиню Київську.
Велика княгиня Ольга народилася в Пскові. У 903 році вона стала дружиною князя Київського Ігоря. А після того, як князь поліг у 945 році, Ольга зайняла його престол і стала княгинею Київської Русі. Вона була опікуном свого сина Святослава, який став правителем держави.
З ім’ям Ольги пов’язаний прихід християнства в Київську Русь. У 954 році княгиня здійснила паломництво до Константинополя, де вона прийняла святе хрещення, отримавши церковне ім’я Олена, а хрещеним батьком став імператор Костянтин.
Завдяки діяльності княгині на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести і знищyвaти язичницьку символіку.
Пізніше її онук, князь Володимир, що згодом хрестив Русь, прийняв хрещення саме за її прикладом.
Нестор Літописець
— про княгиню Ольгу
955-го року попливла княгиня Ольга в грецьку землю, де царем був Костянтин.
Побачив цар, що Ольга дуже красива й розумна, захотів узяти її за дружину. Розгадала княгиня цей намір і сказала, що вона язичниця, треба її охрестити. Але хай цар зробить це сам, інакше вона не хреститиметься. І охрестили її цар із патріярхом. Просвітившись, раділа Ольга тілом і душею.
Після хрещення Костянтин сказав Ользі, що хоче одружитися з нею. А та відказала, що це неможливо, адже він сам хрестив її й назвав дочкою. Засміявся цар і сказав, що вона його перехитрила.
Повернувшись додому, Ольга радила синові Святославу прийняти и хрещення. Той не слухав, говорячи, що воїни його не зрозуміють, будуть насміхатися. Хоч Святослав і залишився язичником, проте нікому не забороняв хреститися. Ольга ж любила свого сина й молилася за нього.
