Празник Успіння Пресвятої Богородиців ольштинському соборі
У суботу 15 серпня в празник Успіння Пресвятої Богородиці Божественну Літургію в ольштинському соборі очолив Владика Аркадій Трохановський у співслужінні пароха о. Івана Галушки та резидента парафії о. Станіслава Тарапацького.
У Божому Слові Владика, між іншим, відзначив: це свято вчить нас, християн, завжди дивитися в небо, але щоби це небо осягнути, нам найперше потрібно добре пережити наше земське життя. Св. Апостол Павло у листі до Римлян пише: „Всі заповіді містяться в одному слові: Люби ближнього твого, як себе самого”. Любов ближнього зла не чинить. Отже, любов є сповненням закону. У четвер в Гданську завершила свою зустріч Патріярша Комісія у справах родин та мирян з єпархій та екзархатів з України та з Польщі. Під час наших засідань ставили ми різні запитання – як сьогодні працювати з нашими родинами, як поширити в нашому церковному просторі тему, що душпастирство родин це пріоритетне завдання в нашій Церкві. Ми також вислухали свідчення різних осіб: священників, мирян чи дружин священників, які працюють в умовах війни, як в їх життя входить знеохочення, пасивність, брак підтримки від світу, і як тоді говорити до людей з надію, як жити, щоби не затратили своєї віри.
Маючи таке розізнання і глибокий досвід, таку різноманітність, можна сказати, що українська родина потребує зцілення ран. Причиною є не стільки сама війна, чи час ковіду, трудова еміграція і через це економічне розлучення, але перш за все певна філософія життя, в якій бракує місця для Господа Бога. Багато людей не відкрили для себе Господа Бога і по різному розуміють подружжя. Не розуміють лише, чому Церква ставить певні вимагання, щоб якнайкраще підготувати мирян до подружжя, а саме через передподружні науки, відповідний час підготування до самого вінчання та почерез зустрічі з різними фахіцями. Не розуміють, що це Тайна, в якій Господь Бог дає самого себе тим, хто вінчається, про що і вони самі просять, коли хочуть вінчатися в Церкві. Далі, як потім також потрібно духовного християнського супроводу в перших роках подружжя, як вміти разом молитися, як переносити труднощі, а не втікати, або залишати це одній особі. Матеріяльні питання важливі в кожній сім’ї, але не можуть замінювати відносин між чоловіком та дружиною і дітьми.
Як говорили отці – не просто щось запропонувати тим, хто далекий від християнської науки, а зосереджений тільки на собі. Потрібно нової філософії життя, потрібно нової Божої науки, щоби в наше життя вписати любов, пошану, мир, повагу до другого, що проявляється бажанням слухати іншої людини. Сьогодні всі хочемо говорити, а мало хто хоче слухати. Жити в правді, але також і мати бажання говорити з Господом Богом. Шукати такого діалогу, тому що Господь Бог, це така поважна особистість, яка так просто не входить в наше життя, якщо ми Його не запросимо, не шукаємо за Ним. Людина має зробити перший крок, перший крок відкрити себе. Відкрити себе, значить вміти добре жити, поки Бог покличе нас до Неба. І як це віднести до сьогоднішнього свята?
Богродиця дуже часто мовчала, роздумувала і це було її молитвою. Ми найчастіше відкликуємося до особи Ісуса Христа. Так, ми маємо його наслідувати. Але, думаю, що ми також повинні не раз запитати себе: а що Богородиця сказала би тепер, у цій ситуації, в ситуації допомоги нашим родинам в Україні, які не хочуть покинути рідної землі, а від фронту живуть від 20 чи 30 кілометрів, що вона би зробила? Богородиця завжди була біля Ісуса Христа.
Вміймо в різних ситуаціях, в яких знаходимося, поставити це просте запитання. Будьмо і ми з тими родинми, у молитовній підтримці, чи також гумінітарній допомозі. Бути з тими, хто страждає, хто самотній, хто у хворобі. Папа Лев сказав так: шануючи життя, ми будуємо святість між нами. Знаряддям до цього є любов. Всі ми запрошені, щоби любов була мірилом наших міжлюдських відносин, тому що для всіх нас християн один Ісус Христос і для Нього завжди має бути місце в наших серцях. Бо там де Христос, не може бути кордонів в людських серцях. Будьмо при Ньому, так як це чинила Богородиця.
Після заамвонної молитви відбулося посвячення зілля та квітів, яке довершив Владика Аркадій.
Редакція: www.cerkiew.eu
Світлини: Парафія
