4 жовтня 1582 набрав чинності документ підписаний Папою Римським Григорій
ХІІІ булла «Inter gravissimas» («Серед найважливішого») про реформу
обов’язуючого досі календаря. Реформа мала на меті ліквідувати різницю 10 днів
між між календарною і астрономічною датами. Різниця появилася за 1600 літ від
часу введення юліянського календаря. На основі реформи зразу після 4 жовтня
1582 р. настав день 15 жовтня.
Папської реформи не визнав константинопольський Патріярх Єремія та
відхилив її залишаючи православні країни при давньому літочисленні. Через та
григоріянський календар був там введений через століття: Болгарія – у 1916 р.,
російська імперії – у 1918 р., Греція – у 1924 р.

УГКЦ ухвалила перехід на новий церковний календар в лютому цього року. Для
парафій, які не готові до такого кроку, залишили можливість літургійного життя
за юліанським календарем до 2025 року. Про це йшлося у 5-й постанові 93-ї
сесії архиєрейського синоду УГКЦ в Україні, яка відбулася у Брюховичах біля
Львова (1-2 лютого 2023 р.).
У Декреті, серед іншого, відзначено: «З огляду на духовне добро повіреного
нашій пастирській опіці Божого люду та задля церковної єдності в Україні,
зваживши на обставини місця і часу та заслухавши думку священнослужителів,
богопосвячених осіб і мирян Української Греко-Католицької Церкви,
Архиєрейський Синод УГКЦ в Україні, що відбувся 1-2 лютого 2023 року Божого
у м. Львові-Брюховичах, затвердив реформу літургійного календаря УГКЦ в
Україні.
Українська Греко-Католицька Церква в Україні переходить з 1 вересня за новим
стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят
із збереженням чинної Пасхалії.
Для тих парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готовими до
такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа),
залишається можливість літургійного життя за юліанським календарем на
період до 2025 року Божого».

(ред.)