Дев’ятого вересня ц.р. минула 68 річниця від упокоєння о. Євгена Хиляка, в’язня Талергофу (концентраційного табору, закладеного австро-угорською владою) та Явожна (табору закладеного польською післявоєнною владою).
Євген Хиляк народився 15 квітня 1877 р. у селі Радоцина Горлицького повіту в сім’ї о. Костянтина і Теофіли (з дому: Дуркот).
Навчався у гімназії в м. Ясло, а згодом у Львівській та Перемиській духовних семінаріях. Священничі свячення отримав з рук Владики Костянтина Чеховича 27 березня 1904 р. в катедральному соборі у Перемишлі. Одружений.
Душпастирську працю о. Євген Хиляк почав у селі Желедець (Жовківський деканат), згодом душпастирював ще у: Добромилі; Мервичі (Жовківський деканат); Криниці (Мушинській деканат).
У 1914 р. інтернований австрійською владою в Талергофі. В липні 1941 р. заарештований ґестапо, ув’язнений у Новому Санчі, згодом до жовтня 1944 р. інтернований у м. Кельце. До Криниці повернувся 29 жовтня 1944 р. Під час переселення лемків з Криниці до УРСР влада заборонила отцю перебувати на парафії. Виїхав у м. Тарнів, де душпастирював у латинському обряді.
Від Різдва 1947 р. о. Є. Хиляк робив безуспішні спроби реактивувати греко-католицьку парафію в Криниці. 1 квітня 1947 р. під час авдієнції в архиєпископа А. Ґльонда просив посприяти у справі повернення йому прав пароха Криниці.
Заарештований співробітниками уряду безпеки 12 травня 1947 р. у Кракові за підозрою у співпраці з УПА. Зі слідчої тюрми був доставлений до табору в Явожні. Звільнений 12 червня 1947 р. за клопотанням сина.
Після звільнення о. Євген Хиляк переїхав до Тарнова, а від 1950 р. жив у сина у Варшаві. Перебував під постійним наглядом і тиском служб безпеки.
Помер у Варшаві 9 вересня 1953 р., де й його похоронено.
на основі:
«Духовенство Перемиської єпархії та
Апостольської адміністрації Лемківщини», Богдан Прах, Львів 2015.
