Івана Сенета народився 12 листопада 1895 р. (пом. 15 січня 1976 р.) в селі Берест Грибівського повіту в сім’ї Івана й Софії (з дому: Константинович). Навчався у Перемиській чоловічій гімназії, а згодом у семінаріях у Львові та Перемишлі. Священничі свячення прийняв з рук Владики Йосафата Коциловського в перемиському соборі св. Івана Хрестителя 15 жовтня 1922 р.
Душпастирську працю почав у 1922 р. від Топільниці (Розлуцького деканату). Потім працював почергово в парафіях: Недільна (Розлуцький деканат); Головецько Долішнє (Жукотинський деканат); Береги (Самбірський деканат); Солинка (Лупківський деканат); Смільник (Лупківський деканат). Жив у Смільнику, звідки 7 травня 1947 р. був депортований в рамках акції «Вісла» і 14 травня 1947 р. поселений разом з частиною парафіян в селі Лабендник Бартошицького повіту Ольштинського воєвідства.
Отець Іван Сенета 15 липня 1947 р. був заарештовний за підозрою в допомозі членам УПА. Ув’язнений у таборі в Явожні. Звільнений 10 грудня 1948 р. До 1951 р. працював у власному господарстві. Згодом прийняв душпастирські посади в латинському обряді – адміністратора парафії в селі Соколіца і сотрудника в Бартошицях.
Помер у Перемишлі, де й похований у капітульній гробниці на міському кладовищі (вул. Ю. Словацького).
на основі:
«Духовенство Перемиської єпархії та
Апостольської адміністрації Лемківщини», Богдан Прах, Львів 2015.
