У селі Вороніж 7 серпня 1819 р. Глухівського повіту Чернігівської губернії народився видатний письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії Пантелеймон Куліш. Активно працював над розвитком української літературної мови. Реформатор українського алфавіту, який став основою сучасного українського правопису й граматики. В 1864-1867 рр. працював урядовцем у Варшаві. У тому часі активно друкувався в українських галицьких часописах.Помер 2 лютого 1897 р., в хуторі Мотронівка (Чернігівська область).
Запропонований П. Кулішом правопис назвали «кулішівкою» й його письменник застосував в таких виданнях, як «Записки о Южной Руси» та «Граматка», а також в журналі «Основа».Деякі введення Куліша до українського алфавіту:Запроваджувалася літера і на означення звука [і] з давнього ѣ (літо, сіно, осінь). Усувалася з абетки літера ы, а замість неї і на позначення звука и писалася літера и (синь, лисиця).У ролі апострофа в середині слів, та в кінці слів після приголосних виступала ъ (пъять, розвъязав, вітеръ, сміхъ).Звук [е] послідовно передавався літерою e (друже, сестра). Літера є вживалася лише після м’яких приголосних в іменниках с. р. (весіллє, третє, щастє).Відновлено літеру ё для сполучень йо, ьо (ёму, слёзою, тёхнув, народнёго), які відомі в давнішій орфографічній практиці.Вибуховий ґ передавала латинська літера g (дзиga, gуля).
За матеріялами Державної Науково-Педагогічної Бібліотеки ім. В. Сухомлинського
