Крилошанин Перемиської Капітули, генеральний вікарій Примаса Польщі для вірних Греко-Католицької Церкви (1977-1981), один із грона наших священників в Польщі, які після депортації та розпорошення нашого населення по території цілої країни усильно працювали, щоби вона не перестали існувати, а віряни не були позбавлені душпастирської опіки в умовах нового життя – отець митрат Степан Дзюбина.
Поточного року, 10 серпня, минає 19-та річниця від дня його упокоєння на 91-му році життя.
Степан Дзюбина народився 11 листопада 1913 у с. Гладишів Горлицького повіту. Висвячеий 13 березня 1938 р. в Перемишлі Владикою Йосафатом Коциловським 13 березня 1938 р. До війни служив в парафіях Ждиня, Явірки, Злоцьке, Криниця, Нова Весь. У 1943 р. заарештований ґестапо за підозрою у співпраці з ОУН. Два місяці перебував у тюрмі в Новому Санчі. Заарештований польською владою 11 червня 1947 р. на залізничній станції Заґужани б. Горлиць. До концтабору Явожно прибув 27 червня 1947 р. Звільнений 10 грудня 1948 р.
У 1953-1957 рр. допомагав у душпастирстві в греко-католицьких станицях заснованих о. М. Ріпецьким і о. В. Гриником. 1 травня 1982 р. отець митрат Степан Дзюбина вийшов на пенсію. Жив у Перемишлі.
Похоронений у капітульній гробниці на перемиському міському кладовищі (вул. Словацького).
Отець Степан Дзюбина часто бував у Хшанові допомагаючи у душпастирстві отцю М. Ріпецькому. Зокрема важливими були липневі празники святих Петра і Павла, коли-то до Хшанова прибували численні групи паломників з цілої Польщі і кожен священник був тут дуже потрібний, а пам’ять про них сьогодні передається з покоління в покоління.
за матеріялами:
«Духовенство Перемиської єпархії та
Апостольської адміністрації Лемківщини», Богдан Прах, Львів 1915
(бт)
