78 років тому, 8 березня 1946 р., на території катедри Української Греко- Католицької Церкви св. Юрія Змієборця у Львові почався організований сталінським режимом собор, який з плином літ стали називати Львівським (лже)собором, або псевдособором 1946 року. Церкву вже тоді, після смерті в 1944 р. Митрополита Андрея Шептицького, очолював Митрополит Йосиф (Кобернацький) Сліпий.
В організації собору, а потім втілюванню в життя його нелегальних постанов, значну роль зіграли органи НКВД, які вже рік раніше, 12 квітня 1945 р., арештували Митрооплита Йосифа Сліпого, єпископа Микиту Будку, єпископа Миколая Чарнецького, єпископа Григорія Хомишина, єпископа Івана Лятишевського. Відсутність на соборі будь-якого з єпископів та брак порозуміння з Ватиканом, від самого початку означали його нелегальність та неканонічність.
Для організації собору, метою якого була ліквідація рішень Берестайської унії 1596 року, повна ліквідація УГКЦ, передання її майна державі та офіційній православній церкві, була заснована ініціятивна група, яку очолив парох Преображенської церкви у Львові, декан богословського факультету Львівської Богословської Академії, Гавриїл Костельник (був застрелений вранці 20 вересня 1948 р. о 10 годині 40 хвилин коли повертався додому після богослужіння; похоронений на Личаківському кладовищі у Львові).
У соборі взяли участь 216 делегатів-священиків і 19 делегатів-мирян (із запрошених 225 делегатів-священиків і 22 делегатів-мирян) із трьох єпархій. Перед делегатами, у храмі, з головною доповіддю собору «Про мотиви возз’єднання Греко-Католицької Церкви з Руською Православною Церквою», в якій головно закликалося до єднання з православними, виступив Гавриїл Костельник. Делегати прийняли запропонований текст ухвали про недійсність рішень Берестейськї унії 1596 року, її ліквідацію, розрив з Ватиканом та поверненням до Руської православної церкви.
Українська Католицька Церква в Україні зійшла до підпілля на цілі десятиліття, аж до 28 листопада 1989 року.
Належить ще відзначити, що 23 січня 1990 року в Преображенській церкві у Львові за участю владик з України та майже 200 священиків і численних мирян відбувся Собор нашої Церкви. Було прийнято ряд ухвал, а серед ними заяву про недійсність рішень Львівського псевдособору 1946 року.
(бт)
