Сьогодні, 7 грудня 2024 року, відбулася знаменна подія для Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) та всієї української спільноти: владика Микола Бичок був офіційно призначений кардиналом Римсько-Католицької Церкви. Ця подія підкреслює важливу роль УГКЦ у вселенській Церкві та є свідченням визнання її внеску на світовій арені.
Микола Бичок народився 13 лютого 1980 року в Тернополі, Україна. У липні 1997 року він вступив до Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів). Свою богословську освіту здобував в Україні та Польщі, отримавши ліценціат з пасторального богослов’я. Вічні обіти склав 17 серпня 2003 року, а 3 травня 2005 року був рукоположений у священники у Львові. Після свячень служив у різних парафіях в Україні та Сполучених Штатах Америки. 7 квітня 2020 року Папа Франциск призначив його єпархом єпархії святих апостолів Петра і Павла в Мельбурні, Австралія. Єпископська хіротонія відбулася 7 червня 2020 року.
Під час свого служіння в Австралії владика Микола доклав значних зусиль для розвитку душпастирства серед української діаспори, сприяючи збереженню національної ідентичності та духовності. Його призначення кардиналом є не лише особистим визнанням, але й свідченням зростаючого значення УГКЦ у глобальному контексті.
Варто зазначити, що в історії УГКЦ було кілька видатних ієрархів, які отримали кардинальську гідність:
- Михайло Левицький (1774–1858): митрополит Галицький, призначений кардиналом у 1856 році.
- Сильвестр Сембратович (1836–1898): митрополит Галицький, призначений кардиналом у 1895 році.
- Йосиф Сліпий (1892–1984): після 18 років ув’язнення в радянських таборах був звільнений у 1963 році та призначений кардиналом у 1965 році.
- Мирослав-Іван Любачівський (1914–2000): очолював УГКЦ з 1984 року, призначений кардиналом у 1985 році.
- Любомир Гузар (1933–2017): став верховним архієпископом УГКЦ у 2001 році та був призначений кардиналом у 2001 році.
Призначення владики Миколи Бичка кардиналом є продовженням цієї традиції.
