Як кожного року в Світлий Понеділок після Божественної Літургії процесійно переходимо на могили отців, які служили в нашій парафії. Могили отця Йосефа Ґермана, передвоєнного пароха римо-католицького і о. Єромонаха Никодима Стецури, Монаха Студійсьуого Уставу знаходяться по південному боці нашого храму.
В часі молитви згадуємо всіх померлих отців, які служили у нашому храмі від часу його побудови і освячення в 1352 року. Також згадуємо похоронених на старому прицеруовному кладовищі. «Наша сьогоднішня молитва і радісне Христос Воскрес лине за всіх наших братів і сестер, рідних і знайомих, які похоронені на цвинтарях в Корнях, Вербиці, Угринові і інших місцевостях з відки насильно переселено наших предків понад 75-ть років тому.» – пригадав о. Павло Поточний. «Нашим моральним обов’язком є пам’ятати за наших предкі і наше коріння. Пробували нас «вирвати», щоб ми всохли, але ми тільки «пересадились» і в новому місці на Жулавах 75-ть років тому почали запускати коріння. А що нам допомагало вистояти у злиднях, болях і терпінннях? – ВІРА В ЖИТТЯ І ВОСКРЕСЛОГО ХРИСТА. Та віра і супроводить нас сьогоднішнього дня.»
Отець Павло закликав також пам’ятати за своє минуле, щоб вірні забрали своїх дітей, внуків і разом поїхали того року відвідати гроби на рідних землях, щоб цей звичай ввести в родинне життя кожного року. «Вічная пам’ять – Христос Воскрес то пам’ять про життя не про смерть. Ми живі приходимо до померлих щоб нашою пам’яттю згадувати моменти з життя тих за кого молимося, але та пам’ять також буде нас торкатися, коли завершиться наше життя тут на землі. Щоб у цей момент сказати за апостолом Павлом – ( 2 Тимотея 4, 7) Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг. Наше завдання зберегти віру в Воскреслого Христа. Стоячи над могилами наших померлих ми даємо свідоцтво тієї віри.
У світлому тижні вірні з душпастирем відвідають інші кладовища на території парафї св. Миколая, щоб там співати радісне Христос Воскрес.
OPP
