Тропар (г. 4): Повернулася назад колись ріка Йордан під плащем Єлисеєвим,* коли вознісся Ілля,* і розділилися води обабіч,* і сталась сушею дорога, що була мокрою*– в образ воістину хрещення,* яким ми пливуче русло життя проходимо.* Христос явився у Йордані освятити води.
Кондак (г. 4): У струях днесь Йорданових був Господь,* каже Йоанові:* Не бійся мене хрестити,* Я бо прийшов спасти Адама первозданного.
Євангеліє від Марка (1,1-8) розпочинається з опису служіння Івана Хрестителя, який готує шлях для Ісуса. Іван закликає людей до покаяння та хрещення на відпущення гріхів, а також пророкує про Того, хто прийде після нього, хто хреститиме Духом Святим.
Хоча Ісус був безгрішним, Він прийшов до Івана, щоб прийняти хрещення. Цей акт символізує Його глибоку солідарність з людством. Ісус, Син Божий, стає поруч із грішниками, розділяючи їхній досвід і показуючи, що Він прийшов не для праведників, а для грішників, щоб привести їх до спасіння.
Для сучасної людини цей жест Ісуса може бути джерелом великої надії. У світі, де часто відчувається ізоляція, нерозуміння або осуд, знання того, що Христос стоїть поруч, розуміє наші труднощі та готовий підтримати, може стати потужним стимулом до змін.
Ісус не боїться асоціювати Себе з тими, кого суспільство може вважати «недосконалими» або «грішними». Він показує, що справжня любов і прийняття не знають меж. Це виклик для нас: чи готові ми прийняти інших без осуду, подібно до того, як Ісус приймає нас?
Отже, хрещення Ісуса в Йордані нагадує нам про Його безмежну любов і солідарність з кожним із нас. Він не стоїть осторонь, а активно бере участь у нашому житті, запрошуючи нас до глибших стосунків з Ним і з оточуючими.
Пам’ятаймо: якщо Христос, будучи безгрішним, не соромився стати поруч із грішниками, то й ми покликані приймати та підтримувати один одного на шляху до духовного зростання.
