Цього весняного дня, 9 травня 2021 року, хоча на мить одну, нам могло здаватися, що світ вже повернувся на своє місце. Бо ж саме рік пандемічного, ковідного страху накоїв нам багато лиха.
Мабуть це найгірше, коли одна людина боїться другої. Коли ворога свого не бачить, а добачає його у найближчому ближньому своєму. Так як і по всьому світу, наша церква спорожніла, поменшало вірян на літургіях.
Дев’ятого травня до нас повернулаcя надія! Хоча ми вже пів року у новоутвореній Ольштинсько-Ґданській Єпархії, то однак ніхто з парафіян не мав змоги поїхати до Ольштина чи на свячення нашого Владики Аркадія, чи взяти уасть у Божественній Літургії. Ми дивилися трансляцію літургії у польському телебаченні і брали у неї участь за допомогою мережі Інтернет. А мені особисто запам’ятався момент численних побажань, радісних вітань, цікавих висловів і зворушливих слів. Я бачила радість в очах мирян. Я бачила спокій і впевненість в очах нашого нового Єпископа. Так тоді хотілося мені бути у цій групі, в нашій громаді. Бути разом з усіма.
Проте нам пощастило – Владика Аркадій відвідав нашу битівську парафію. Це була Томина неділя з роздаванням Артоса, мированням і храмовий празник св. Юрія. А всі ці святкові моменти молитвою освятив наш Єпископ Аркадій. Було зворушливо і піднесено.
Преосвященного Владику квітами і поезією привітали спочатку наші наймолодші парафіяни, а потім члени Церковної ради словои і традиційним короваєм на вишитому рушнику. Пан Богдан Лоза, у короткому слові пригадав історію нашого парафіяльного життя у Битові. Натомість головні привітання скерував до Преосвященного Владики наш парох, о. декан Степан Прихожденко. Царські ворота відчинилися….
Служба Божа з’єднала нас усіх у спільній молитві. Здавалося, всім стало легше на душі, повернулася надія. Слово Боже від Єпископа падало в наші серця, як цілюща вода. В єдності ми відчули спокій і силу.
Після благословення і мировання, нас ще втішили концером малі дівчатка зі співочого гурту пані Ярослави Булка-Демкович. За усім дійством стежила дружина отця, пані Мирослава Прихожденко. Їй радо допомагали у всьому пані Богуслава і пані Анна Попович.
Дитячі голоси лунали на цілий храм, а дитяча молитва неслася до небес!
Дякуємо вам, Владико, що приїхали до нас, у нашу церкву. Будемо за Вас молитися. І ще Вас просимо про молитву за нас і нашу спільноту. Христос Воскрес!
Мирослава Ганаско
