Парафія святого Василія Великого в Кентшині, в суботу 15 січня (а був це винятково сонячний і безвітряний день, як на цю пору року) особливо торжественно й у піднесеному настрої відсвяткувала  празник свого покровителя.

Свято Святого Василія, це одне із трьох великих і велично відзначуваних в нашому народі зимових свят: Різдва, свята св. Василія Великого й Водохреща. Вірян Кентшина й околиць цього року у храмі з нагоди празника відвідав Ольштинсько-Ґданський Єпарх Аркадій Трохановський й очолив Архієрейську Божественну Літургію.

Свого Владику перед іконостасом теплими словами й короваєм на вишитому рушнику привітала делегація від парафіяльної ради та отець парох, єромонах Ігор Гарасим ЧСВВ. Молитвою та співом привітали також парафіяни, які цього дня у церкві зібралися досить численною громадою, якщо врахувати ще обов’язуючий режим  пандемії.

Ось саме до цієї спільноти у проповіді промовив Владика, який, серед іншого, відзначив і побажав: «… За нами важке випробування і нам сьогодні потрібно відновити спільноту, тому, що нам вона необхідна. Ми потребуємо один одного… З нагоди Нового Року, складаю всім вам – священникам, старшим, молодшим, здоровим і недужим, цілій вашій спільноті звичайного, нормального Нового Року, багато здоров’я, радості, щастя, щоби відійшли всі обмеження, щоби ми могли бути ближче до себе. Щоби ми з надією йшли до майбутнього, в якому розв’яжуться всі непорозуміння. Нехай на нашій життєвій дорозі буде надія. Будьмо задіяні у конкретних подіях через молитву, через присутність, через особисту пожертву зуміймо діяти у доброму напрямку і творити добрі діла та зберігаймо нашу релігійну й українську ідентичність. Будьмо людьми віри і будьмо в церкві, вміймо говорити своєю мовою…

Усім вам бажаю глибокої віри, щоби посідаючи її, подолати усі труднощі. Нехай відійде страх, а прийде віра!»

Душевною, глибокою подякою всім із нашої спільноти, хто працює для її добра та Всевишнього, не шкодуючи зусиль, чи свого таланту, присутні в кентшинському храмі св. Василія Великого багатократно заспівали «Многая літа!», а наймолодші парафіяни, ведені дбайливою опікункою, подарували Владиці, священникам та місцевим громадським провідникам червоні троянди.

Цей гарний, святковий день, що його відзначила кентшинська спільнота молитвою й співом у Божественній Літургії в церкві, продовжився на парафіяльній зустрічі, під час якої був час і на трапезу, і на безпосередню розмову з Владикою та приятелями, і  на колядки та щедрівки за столом, тобто усе, чого нам потрібно, щоби дійсно і реально бути разом в одному.

(бт)