Кожного року, тиждень перед Христовим Воскресінням, йдемо до наших храмів з гілочками верби, бо ж Квітна (Вербна) Неділя.
«…12. Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим, 13. узяли пальмове гілля й вийшли Йому назустріч з окликами: “Осанна! Благословен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський Цар!” 14. І знайшовши осля, Ісус сів на нього, як ото написано: 15. Не страхайся, дочко Сіону, ось іде твій Цар верхи на жереб’яті ослиці. 16. Не збагнули того спершу Його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про Нього й що то з Ним таке вчинено…». (Йо 12:1-18)
Ми не маємо пальмового гілля, його замінює вербове, але символічне значення таке саме, як перед віками.
Цього року до освячення вербу разом з нами, нащадками виселенців з 1947 року, до наших церков принесли ті, що змушені були виїхати з дітьми з України втікаючи перед московитським агресором.
Божественну Літургію в храмі Воздвиження Чесного Хреста в Гурові Ілавецькому відправив о. митрат Іван Лайкош.
(бт)
