В нашому народі писанки пишуть «від завжди». Зрештою, який би це мав бути великодній кошик, коли би не було в ньому хоча би навіть одної писаночки.
Олекса Воропай, етнограф і фольклорист, описує, чим прикрашали (і прикрашають) традиційні писанки: «Інструментом для виготовлення писанок є «кісточка» — це паличка з бляшаною трубкою на кінці. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що їх треба лишити незафарбованими: обвідки, крапки та оперізування. Спочатку фарбують яйце в ясній фарбі, наприклад, у жовтій. Після цього яйце виймають з фарби і кладуть, щоб висохло. Коли воно висохне, на ньому кісточкою наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими. Потім фарбують у другій, цього разу темнішій фарбі. І так роблять доти, доки писанка не набере такого вигляду, якого хоче їй надати писанчарка».
14 квітня в парафіі Круклянки, в осередку для біженців, що зорганізований в Жабінці, відбулися писанкарські майстер-класи. Участь в них взали діти з місцевої парафіі та діти зі своїми мамами, що приїхали з України. Дехто з них вперше мали змогу власноруч написати писанку.
З охочими уроки вели вела парафіяльна катехитка с. Олена Манькут СНДМ та вчителька, пані Анна Федик.
Парафія
W ośrodku wczasowym w Żabince, gdzie tymczasowo przebywają matki z dziećmi przybyłymi z Ukrainy odbyły się warsztaty pisankarskie. Warsztaty poprowadziła s. Olena Mankut SNPM i pani Anna Fedyk- nauczyciel języka niemieckiego. W warsztatach brały udział dzieci z Ukrainy i najmłodsi parafianie greckokatolickiej parafii w Kruklankach. Dla dzieci z Ukrainy było to wydarzenie znaczące, gdyż dla niektórych było to pierwsze malowanie pisanek woskiem.
