Слава Ісусу Христу,
Дорогі у священстві Отці!
Сьогодні, у Великий Четвер, звертаюся з сердечним привітанням до всіх Вас, священників нашої Ольштинсько-Ґданської Єпархії. В день установлення Пресвятої Євхаристії, який є одночасно днем Таїнства Священства, обіймаю всіх молитовною пам’яттю та бажаю, щоби ми присвятилу увагу словам Ісуса Христа, які Наш Спаситель сказав до своїх учнів: „У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я подолав світ.” (Ів. 16,33)
Словами, цитованими від Євангелії св. Івана, звертаюся до всіх нас, священників. Я вибрав ці слова тому, що час нашого служіння випадає в особливий період. Це час пандемії і час війни в Україні, наслідки яких ми відчуваємо під час виконування душпастирського служіння. Сьогодні Христос кличе до нас: Бадьортеся!
Ізоляція з огляду на пандемію, по-різному впливала на ритм нашого священничого життя. Необхідно було проявити велику наполегливість у прийнятті нових викликів. Це був час, коли потрібно було проявити велике терпіння. Це також була мужність не знеохочуватися, вистояти у вірі.
Сьогодні перед нами стоїть ще більший виклик. Служіння в час війни в Україні. Кожен з нас повинен бути знаряддям у Божих руках, щоби принести мир. Принести його усім, хто постраждав, хто травмований, кому потрібне добре слово, підтвердження у вірі, тому що вони сповнені сумнівів. У цьому вчинку також потрібна мужність, як наслідувати Ісуса Христа в цей складний час. Сьогодні кожному потрібна віра, надія і любов. Тим, хто має бути першим у цьому свідченні, саме є священник, слуга Ісуса Христа.
Незмінно, взірцем для нас залишається Ісус Христос, який сказав: Я подолав світ. Керуючися цією вказівкою, запитаймо себе, що ми можемо дати? Перш за все, слово Христа – Добру Новину. Слово, яке є словом миру. Христос сказав своїм учням: Мир вам. По-друге: Таїнства, особливо Євхаристія, яка є життям, тому що, як сказав Христос: Той, хто їсть моє тіло і п’є мою кров, не помре, а житиме. Євхаристія також об’єднує нас, зміцнює і показує Христову жертву за нас. Кожен день ми покликані до жертви з самих себе. Ми маємо жити Євхаристією та повністю віддати себе тим, хто цього потребує. У цьому і перемога, про яку говорить Христос – Я подолав світ. Ця перемога є поразкою гріха, зла, ненависті, тому що Христос приходить з любов’ю, милосердям, миром, вірою і надією. Це також служіння у Тайні Покаяння, завдяки якій людина може наново починати своє духовне життя. Наново стає перед Богом і в цьому ми також маємо допомагати.
Дорогі Отці!
Сімдесят п’ять років тому над нашою Церквою в повоєнній Польщі нависла смертельна загроза. Ідеологічний і політичний контекст, а також ідеї, ворожі самому існуванню ГКЦ, призвели до організації примусової депортації населення під назвою акція „Вісла”, яка завдала великих страждань сотням тисяч невинних людей. Метою проведення акції «Вісла» було примусове виселення українців із чітко визначених територій на південно-східному прикордонні Польської Народної Республіки із забороною самовільного повертання на рідні землі. Сотні священників і тисячі найбільш ревних вірних були заарештовані, вислані на примусові роботи і довічне поневолення.
Священники, о. Василь Гриник, о. Степан Дзюбина, о. Мирослав Ріпецький, о. Микола Заяць, о. Іван Булат, о. Євстахій Хархаліс, о. (Євген) Євстахій Усцький, о. Іван Яремин, о. Теодор Марків, о. Володимир Бозюк, о. Василь Ощипко, о. Михайло Дочило, о. Іван Сенета, о. Теодор Савка, о. Омелян Котис, владика Юліян Ґбур, владика Теодор Майкович, о. Євген Кузьм’як, які мужньо протистояли тоталітарній системі, все-таки надалі служили своїм вірним: організували душпастирство, хрестили дітей, сповідали та вінчали подружжя. Так, посеред смертельної небезпеки в житті нашої Церкви і нашого народу, діяв Дух Воскреслого Христа. Дякуємо священникам і богопосвяченим особам, які з гідною поваги посвятою працювали в щоразу чисельніших новоутворених громадах. Із пошаною звертаємо погляд на кожну родину, у котрій зберігали греко-католицьку ідентичність через щоденну молитву, читання Катехизму та Святого Письма. Схиляю голову перед бабусями, дідусями та батьками, які не боялися і присвячували свій час релігійному вихованню своїх дітей та внуків, допомагаючи їм залишитися вірними своїй Церкві, традиції та духовності. Пам’ятаймо про тих всіх отців, які невтомно трудилися, щоби народ вистояв у вірі та національній свідомості. Завдяки їх служінню ми сьогодні можемо продовжувати це діло. Словами самого Христа Господа закликаю всіх священників і вірних нашої єпархії: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоби вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5, 16).
Дорогі Отці!
У цей особливий день дякую Богові за Ваше покликання і священство. Дякую Вам за вірне і віддане служіння, за вашу готовність поділитися всім, що у вас є. Дякую, що відкрили свої парафіяльні та монастирські будинки для біженців виповнюючи слова Ісуса Христа: „Те, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви зробили мені.”(Мт. 25,40) Дякую вам за ваше співчуття до тих, хто страждає, за вашу пастирську турботу, за голошене Слово Боже. Здійснюймо надалі наше служіння з відданістю, ревністю і свідченням Ісуса Христа. Нехай Божі завдання завжди будуть перед нами. Вміймо виходити і зустрічати тих, хто найбільше потребує нашої душпастирської допомоги.
Бажаю Всім Вам сильної віри, витривалості у молитві та в щоденних душпастирських обов’язках. Бажаю зрозуміння та молитовної і людської підтримки з боку Божого народу, якому всі ми служимо своєю послугою. Дуже дякую за духовну опіку над Божим народом і співпрацю у несенні спільної відповідальності за нашу помісну Церкву, якою є Ольштинсько-Ґданська Єпархія.
Усіх Вас від щирого серця благословлю та бажаю радісного й глибокого переживання Христової Пасхи.
Благословення Господнє на Вас!
† Аркадій Трохановський
Владика Ольштинсько-Ґданський
2022-04-21-Великий-Четвер-Звернення-до-священиків-1-scalone
