Пророка Йоана називають Предтечею, тобто попередником Ісуса Христа, тому що його місія була в тому, щоб дізнатися Христа, Сина Божого, серед тисячі інших людей і сповістити світу про Його прихід, Його пришестя. Євангеліє називає пророка Йоана голосом Божим, який готує людей до зустрічі з Христом.
Зупинимося на останньому вірші Євангелія, який Церква подає нам на сьогоднішнє торжество.
„Дитя ж росло і скріплялося на дусі та пробувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві „(Лк 1,80).
Пустеля, самотність – найкраща школа душі. Самотність мимоволі привчає сили душі зосереджуватися у собі. А це сприяє поглибленню душевних здібностей, їхньому всебічному розвитку і, отже, сприяє зростанню душі. Навпаки, життя душі у швидкій зміні вражень народжує поверховість і дає лише зовнішній наліт неміцних знань і неглибоких настроїв, що швидко ковзають. Це – ілюзорний розвиток. Тут знання гірше за невігластво, і тут відгук почуття шкідливіший за безчуття. Не біймося залишити душу у зовнішній самоті. Втрата зовнішніх вражень – напередодні багатства.
Коли людина залишається віч-на-віч із самим собою вона немов починає пізнавати саму себе. Крім пустелі як самотності Отці Церкви розуміють її як час випробувань, а також особливий момент досвіду Божої любові.
Кожний з нас є покликаний Богом до реалізації Його плану на землі, однак не кожний, на жаль, встигає відкрити своє покликання. Хай це свято буде для нас закликом до роздумів над тим, до чого кличе нас Бог. Одну з метод як розпізнати Його голос – вже знаємо. В тиші і особистій молитві, роздумах, спогляданні Бога. А також у всякий життєвих пробах, які нас зустрічають.
