Тропар (г. 4): Готуйся, Вифлеєме, розкрийся всім, Єдеме,* красуйся, Євфрате,* бо дерево життя в вертепі розквітнуло від Діви.* Її лоно раєм мисленним явилось, в якому – божественний сад.* 3 нього ївши будемо жити – і не як Адам помремо.* Христос раждається, щоб оновити упалий колись образ.
Слава, і нині: Кондак (г. 3): Діва днесь гряде, щоб невимовно родити у вертепі превічне Слово.* Радій, вселенно, почувши це,* прослав з ангелами й пастирями* того, що хоче явитися дитям малим – превічного Бога.
Основна думка всіх богослужінь цих днів передсвяття – про низходження Бога до людей. Ідеться не лише про несказану таємницю цього сприйняття, але висловлюється думка, що Син Божий, ставши людиною, з перших днів свого земного життя вступив у боротьбу з „князем цього світу”, який намагається протистояти справі спасіння людей та знищити її ще на початковому етапі.
Зовсім скоро після Різдва Христового будуть перші маленькі мученики за Христа – малюки Вифлеєму, віком до двох років… (Мт 2, 16). В богослужбових текстах розкривається саме цей образ нестримного в злобі Ірода та його єврейських радників. Причому складені вони за зразком канонів Великої середи і Великого четверга Страстного тижня, так що образ Ірода та його оточення займають тут місце, яке має Юда з його «синагогою єврейською». З’являються прямі порівнання ясел до гробу: „ось бо з мертвими зрівнюється той, хто у вишніх живе, і в малому гробі дивно покладається.” В дні предпразднества, знову ж таки, за аналогією зі Cтрастним тижнем, пост посилюється, досягаючи найбільшої строгості в останній день перед Різдвом Христовим. У останній день перед святом зростає увага до конкретних обставин Різдва Христового і учасників цього події, і, на відміну від тропаря «Готуйся, Вифлеєме…», що розкриває таємницю, богословський зміст очікуваного святкування звучить так: Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав їй час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.
